Урочисто відкрили Чемпіонат начальник Головного Управління МНС у Харківській області, генерал-майор служби цивільного захисту Павло Одарюк та заступник Президента з пожежно-прикладного спорту Олександр Тарасов. Прапор змагань підняли переможці минулорічних змагань – команда з Черкащини.
Добра підготовка господарів до свята була переконливою для всіх учасників.
Прогнози на переможця одразу після відкриття Чемпіонату неможливо дати і рівень всіх команд дуже високий, сказав у своїй промові генерал Павло Одарюк. Але з року в рік кількість спортсменів-прикладнів тільки зростає, а їх світові рекорди з цього виду спорту не вимушують чекати на себе. Цьогоріч липень відкриє для України нові імена юних спортсменів із пожежно-прикладного спорту, а може попередні рекордсмени закріплять в перегонах досягнення та результати в особистих та командних заліках. Найспритніших, найрішучих та цілеспрямованих чекатиме перемога та вітання вболювальників.
Зацікавленність присутніх результатами першого дня змагань була дуже високою. Розпочалися перегони за планом змагань Чемпіонату. Юнаки-прикладники шаленим темпом забігів виборювали першість в підйомі по штурмовій драбині у 2 та 3 поверхи навчальної вежі. За ними, як кажуть, аж свистіло.
ІІ. 11 липня року Омбудсманом України Ніною Карпачовою було створено спеціальну групу Уповноваженого Верховної Ради України з справ людини для надання всебічної допомоги екіпажу судна «Леманн Тімбер» («Lehmann Timber»), звільненого 8 липня 2008 року з піратського полону в Аденській затоці. За проханням омбудсмана України та на виконання наказу Міністра МНС України до складу цієї групи від МНС України було включено екстремального психолога – провідного наукового співробітника науково-дослідної лабораторії екстремальної та кризової психології доцента Віталія Христенка. Під час підготовки до польоту у м. Салала з омбудсманом України були обговорені питання щодо надання екстреної психологічної допомоги членам екіпажу судна «Леманн Тімбер» («Lehmann Timber») та визначення їх психічного стану. Після внесення судновласником викупу, пірати дали свободу дій екіпажу судна «Леманн Тімбер» («Lehmann Timber»), який 8 липня 2008 року вирушив у напрямку порту Салала Султанату Оман, але за різних причин прибуття до порту відкладалося, тому відкладався й виліт спеціальної групи до міста Салала. Нарешті 20 липня 2008 року спеціальна група дісталася чартерним рейсом до міста Салала Султанату Оман. Під час перебування у м. Салала були проведені заходи з невідкладної психологічної допомоги членам звільненого екіпажу – чотирьом громадянам України та громадянину Російської Федерації. На момент обстеження, проведеного відразу після сходу членів екіпажу судна «Леманн Тімбер» («Lehmann Timber») на берег порту Салала Султанату Оман, всі моряки перебували у важкому стані: вони були виснажені фізично і психічно. У всіх членів екіпажу спостерігалася кумулятивна (накопичена) психотравма, яка була отримана ними внаслідок комплексної психотравмуючої ситуації тривалої дії. Всі члени екіпажу були захоплені разом із судном піратами у полон, де безперервно пробули 42 дні. Знаходження у стані заручника було пов’язане з постійними емоціями страху, безпорадністю, неможливістю впливати на перебіг подій. З боку злочинців вживались постійні погрози зброєю. Іноді лунали епізодичні цілеспрямовані постріли з автоматів в бік екіпажу. Всі члени екіпажу утримувалися протягом майже місяця у дуже стислому, тісному, не придатному для постійного проживання приміщенні (капітанському мостику), загальна площа якого складала 9 квадратних метрів. В цьому ж приміщення знаходилося працююче устаткування для керування судном. Заручники утримувались в умовах підвищеної температури. Денна температура повітря у капітанському мостику, де вони знаходились, постійно була 32-34°С та сягала 38-39°С в тіні. А ще – вони були обмежені у воді та продуктах харчування, отриманні інформації. Крім того, з метою посилення психологічного впливу, раптом пірати змусили майже всіх моряків (13 членів екіпажу) зійти з корабля на берег і протягом 4 діб утримували їх у ямі з реальною загрозою подальшого продажу у рабство. Також під час знаходження у полоні, майже на очах екіпажу, загинув з власної необережності один з піратів. Родина цього загиблого вважала винними у цій трагедії екіпаж «Леманн Тімбер» («Lehmann Timber») і наполягала на розстрілі всіх моряків судна, що ще більш посилювало тиск психотравмуючої ситуації на психіку членів екіпажу. Пірати, під час охорони полонених, майже постійно жували траву, яка вміщувала наркотичні речовини, вони постійно перебували у стані середнього наркотичного сп’яніння. У свою чергу, це суттєво впливало на їх настрій та манеру поведінку: різка зміна настрою, весілля без причини, зміна рухової активності, підвищена жестикуляція, неадекватна обставинам координація рухів, похитування тулубом під час ходи та в положенні сидячи, неможливість здійснювати точні рухи, блиск очей. Все це призводило до посилення емоційної напруги у членів екіпажу, тому що дії піратів були майже неочікуваними та не прогнозованими. Крім того, вони разом з травою вживали алкогольні напої, що робило дії піратів майже неконтрольованими. Поведінка піратів у цьому стані значно ускладнювала прогнозування їх намірів, що підсилювало силу психотравмуючої ситуації, під впливом якої знаходилися моряки. Майже всі особисті речі членів екіпажу судна «Леманн Тімбер» («Lehmann Timber») у перші дні полону були відібрані злочинцями. Всі моряки під час знаходження в полоні чітко зрозуміли знецінення свого життя для судновласника. Так, під час проведення сеансів зв’язку з представниками судновласника, вони чули зневажливе ставлення до всіх членів екіпажу судна з боку цих представників, які постійно наголошували на тому, що їм потрібно лише судно, а долею екіпажу, в тому числі навіть їх життям, вони (представники) не переймаються. Так, на пряму пропозицію піратів зняти екіпаж з судна, представники судновласника відповідали, що їм потрібно лише судно та вантаж, а екіпаж хай турбується про себе сам. Все це призвело до розуміння моряками великої вірогідності саме трагічного закінчення їх полону, що значно впливало на їх загальний психічний стан, погіршувало його, з кожним днем зменшувало надію на врятування, викликало почуття неминучості смерті. Два члени екіпажу – Алимов С.М. (1984 року народження) та Барташов В.В. (1964 року народження) свій день народження змушені були зустрічати у полоні серед піратів. Психотравмуючим фактором також стала неможливість членів екіпажу швидко дістатися у безпечне місце після того, як пірати звільнили судно та екіпаж. Перехід морем у безпечне місце тривав 12 днів і був дуже важким: судно постійно знаходилося у зоні шторму 7-8 балів. Їжі та питної води було вкрай обмаль. Екіпаж змушений був вживати технічну воду. Під час цього переходу декілька разів виходили з ладу основний двигун, навігаційне обладнання, система керування судном. Капітан судна змушений був передати сигнал «SOS» На жаль, жоден з кораблів, які отримали цей сигнал, не зміг за різних причин надати допомогу. Відразу після сходу на берег порту Салала Султанату Оман психологи надали постраждалим екстрену психологічну допомогу. Внаслідок впливу протягом 54 діб вищезазначеного комплексу психотравмуючих ситуацій у всіх членів екіпажу спостерігаються всі ознаки процесу розвитку кумулятивної психічної травми, що у подальшому з високою вірогідністю може негативно впливати на виконання ними своєї професійної діяльності. Спостерігається трансформація ціннісно-смислової та мотиваційної сфери особистості, особливо їх відношення до життя та смерті. Виявленні ознаки зміни ієрархій потреб призводять до зниження життєвої активності та деформації поведінки. Не виключено розвиток посттравматичного стресового розладу, який може викликати клінічно значущі тяжкі емоційні стани, порушення у соціальній, професійній чи інших важливих сферах життєдіяльності. Кожному з моряків були надані рекомендації.
Також під час перебування в м. Салала та під час перельоту до міста Києва екстремальним психологом були проведені такі заходи:
• психодіагностична бесіда з кожним членом екіпажу,
• спостерігання за поведінкою та емоційними реакціями кожного із звільнених моряків,
• психологічний супровід процесу адаптації кожного з моряків до нормальних та звичних умов існування,
• структуроване інтерв’ю.
Необхідно зазначити зневажливе ставлення представників судновласника судна «Леманн Тімбер» («Lehmann Timber»), які зустрічали екіпаж судна у місті Салала Султанату Оман, до членів цього екіпажу, а також до членів спеціальної групи омбудсмана України. Під час спілкування представників судновласника з моряками цього судна – громадянами України, з боку представників судновласника використовувалися методи цілеспрямованого психологічного тиску на моряків. Це проявлялося у вигляді:
• обмеження часу для адекватної оцінки ситуації моряками та на прийняття ними адекватного рішення,
• цілеспрямованого нарощування емоційної напруги у моряків (крики, різкі рухи, втручання в інтимну територіальну зону моряка, перебивання моряків), • наполегливих неодноразових пропозицій підписати заздалегідь підготовлену та надруковану відмову від претензій моряків до судновласника,
• затягування переговорів, перенесення часу прийняття рішення,
• переключення уваги з основних питань на другорядні,
• часті дзвінки по телефону нібито судновласнику,
• переконливої інтонації мовлення,
• маніпулювання паспортами та візами моряків.
Для досягнення своєї мети, а саме – обмеження витрат на компенсацію постраждалим морякам, представники судновласника намагалися розпорошити екіпаж, що їм частково вдалося. Штурман (громадянин Естонії) та матроси (громадяни М’янми) піддалися психологічному тиску представників судновласника і виїхали додому самостійно, погодившись на запропоновані їм умови. З боку цих представників постійно були неодноразові спроби завадити зустрічі моряків – громадян України з омбудсманом України, але це їм не вдалося завдяки рішучим, сміливим та винахідливим діям омбудсмана України.
Підтримка членів екіпажу з боку спеціальної групи омбудсмана України допомогла зберегти нашим морякам свою людську гідність і не піддатися на ганебні умови судновласника. Весь час перельоту до м. Києва протягом 6 годин проводилося психологічне супроводження звільнених моряків, індивідуальне психологічне консультування кожного з урахуванням психічного стану, життєвого та професійного досвіду, сімейного положення. Проводилося групове психологічне консультування зі всіма членами екіпажу одночасно. Для полегшення подальшої адаптації до мирних умов життя зі всіма звільненими моряками було проведене навчання методам психологічної самодопомоги. Також проводилася психологічна підтримка та мотивування на адекватне сприйняття можливих запитань з боку журналістів, близьких та тих, хто просто цікавиться перебігом подій, учасниками яких були моряки морського судна «Леманн Тімбер». Одразу після повернення звільнених моряків до аеропорту Бориспіль, 22 липня 2008 року, з їх дружинами та родичами було проведено психологічне консультування, навчання їх методам психологічної допомоги та самодопомоги.
Серед предметів першої необхідності – заспокійливі ліки, термос та пакетики з чаєм – гаряча вода, пояснює спеціаліст, діє дуже заспокійливо. А також – блокноти та ручки, альбоми та м’які іграшки (окремо - для хлопчиків та дівчаток), шоколад, цигарки, карточки поповнення телефонного рахунку, м’який м’ячик (людина заспокоюється, коли щось перебирає у руках), одноразові серветки та стаканчики, свічки та ікони, ковдра - причому не обов’язково тепла, бо, в першу чергу, повинна викликати у людини, що потрапила у стресову ситуацію, почуття захищеності. Валіза також містить і флягу з коньяком. Таку валізу вже випробували в Донецьку. І ось, на жаль, довелось використати і в Лозовій. Майже всі предмети, а їх близько 20 найменувань, що входять до складу валізи, були використані спеціалістами минулої ночі 27 серпня. Ця ніч була найважчою, говорить Віталій Євгенович, занепокоєні люди встигли схопити тільки найнеобхідніше і документи. Їх було розміщено у трьох школах. Проблематичним також було розміщення людей на ніч, бо місця для ночівлі були відсутніми. Паніка відсутня, тому що проводиться активна роз'яснювальна робота. Люди забезпечені питною водою та харчуванням. З'явився мобільний зв'язок .
І. 1 вересня Університет цивільного захисту України зустрів першовересень напередодні 80-річчя свого заснування Як відомо, Перше Вересня – свято в нашій країні традиційно всенародне. У всі віки наш народ шанував освічених людей. За ними – прогрес в усіх напрямках діяльності суспільства. Українцям завжди був властивий нестримний потяг до знань, тому викладач, учитель – найпочесніші звання, а люди, що працюють на освітянській ниві, - справжні подвижники.
Такими є науково-педагогічні працівники Університету цивільного захисту України – провідного вищого навчального закладу МНС України, який має за плечима 80-річний багатий досвід підготовки висококваліфікованих спеціалістів рятувальної справи, усталені традиції та зміцнені міжнародні відносини. Пріоритетним завданням цього навчального року стає підготовка високопрофесійних, морально загартованих фахівців, здатних в будь-яких умовах приймати правильні управлінські рішення та ефективно вирішувати складні завдання з попередження та ліквідації надзвичайних ситуацій, надання необхідної психологічної допомоги постраждалим. Останні події у регіонах Західної України, лісові пожежі на Харківщині та вибухи боєприпасів на армійських складах у Лозовій свідчать про беззаперечну важливість і затребуваність професії рятівника. Ректор університету генерал-лейтенант служби цивільного захисту Володимир Садковий привітав першокурсників, усіх присутніх із Днем Знань. Зокрема, він зазначив: «Колектив університету готовий до роботи. Протягом минулого місяця зроблено все можливе, щоби новий навчальний рік розпочався організовано, в оновлених навчальних аудиторіях і лабораторіях. Ми маємо 80-річний вагомий досвід з підготовки справжніх спеціалістів своєї справи. Саме таку Ювілейну дату відзначатиме наш Університет 20 вересня цього року». На урочистостях були присутніми заступник начальника Управління освіти і науки Харківської облдержадміністрації Тетяна Рищенко, заступник начальника ГУ МНС України в Харківській області полковник служби цивільного захисту Микола Калітієвський, ветерани пожежної охорони, батьки. Університет радо приймав подарунок від ГУ МНС України в Харківській області – комп’ютер. У цьому навчальної році 214 студентів та 254 курсанти влились у велику родину навчального закладу. Напевно, всі вони усвідомили, з якою метою прийшли до вузу, визначили для себе виняткову важливість рятувальної справи, можливість допомогти людям у будь-якій надзвичайній ситуації. Віталій Шевчук, курсант 1-го курсу факультету оперативно-рятувальних сил, поділився своїми враженнями: «Я вже вдруге вступаю до Університету цивільного захисту України. Так сталося, що не пощастило з першого разу. Сам – мешканець АР Крим.
І з другої спроби мені це вдалося. Моя мрія, виплекана ще з дитинства, нарешті здійснилась. Я впевнений, що бути корисним людям, допомагати їм, рятувати їх у будь-якій надзвичайній ситуації – це моє покликання. Я докладу всіх зусиль, аби бути достойним звання курсанта Університету». Родзинкою проведення Дня Знань стало театралізоване дійство, що розгорнулось на плацу навчального закладу. Першокурсників вітали козаки. Символічно передавали вони свої козацькі традиції у спадок новачкам. Однією з них стало забивання у «колоду бажань» цвяха «знань». Це право надалось достойним студентці та курсантові навчального закладу. Неважко здогадатись, яким було бажання першокурсників та усіх присутніх вихованців університету. Це – добре вчитись та якісно засвоювати ті знання, що знадобляться їм у подальшому. Від того, які знання отримають майбутні фахівці, залежатиме зміцнення та розвиток служби цивільного захисту. Тож побажаємо університету нових звершень і великих досягнень у новому навчальному році, і нехай величне 80-річчя стане символом добра, благородства та життєдайності для «первачків»!
ІІ. 4 вересня на чемпіонаті МНС з рукопашного бою команда Університету цивільного захисту України виборола перше місце. З очікуваною перемогою на чемпіонаті МНС України з рукопашного бою, що відбувся 2-4 вересня 2008 року у Дніпропетровську, повернулась команда Університету цивільного захисту України м. Харкова до свого рідного навчального закладу. Оперативно телефоном капітан команди - Заслужений тренер України начальник кафедри фізичної підготовки Микола Краснокутський зазначив, що перемога дісталась нелегко. На чемпіонаті змагались 23 команди із областей України та навчальних закладів МНС. Серед найдостойніших суперників Микола Іванович визначив команди м. Житомир, Харківської області, Черкаської Академії Пожежної безпеки ім. Героїв Чорнобиля. До речі, в минулому році на чемпіонаті МНС з рукопашного бою наша команда теж виборола перше місце. Неспроста заявили вони в цьому році, що приїхали суто за перемогою. А для цього був потужний потенціал. Перемозі передували виснажливі тренування. До складу нашої команди увійшли Роман Хмелюк, Валентин Головко, Роман Бахтін, Роман Пацюк, Володимир Савченко, Сергій Дехтяр. Ними сьогодні пишається навчальний заклад напередодні свого 80-річчя.
ІІІ. 9 вересня майбутні рятівники присягали на вірність обраній справі, заступаючи на бойове чергування до навчальної пожежно-рятувальної частини Університету цивільного захисту України. Відтепер кожний курсант, починаючи з 2-го курсу, перш ніж приступити до чергування, повинен дати клятвену обіцянку захищати та берегти життя і здоров’я людини у будь-якій надзвичайній ситуації перед стелою Доблесть Пожежного, що розташована на території навчальної пожежно-рятувальної частини.
І справді, викарбувані на стелі слова Володимира Гіляровського «Каждый пожарный – герой, он каждый день рискует жизнью», взяті із його книги «Москва и москвичи», вже стали символом вірності обраній професії – пожежного-рятівника. Сьогодні біля стели зібралися почесні гості та господарі урочистого розводу – ректор університету генерал-лейтенант служби цивільного захисту Володимир Садковий, проректор – начальник факультету післядипломної освіти полковник служби цивільного захисту Леонід Ушаков, ветерани пожежної охорони, начальник навчальної пожежно-рятувальної частини полковник служби цивільного захисту Дмитро Каскевич, керівництво факультетів університету, курсанти, представники гарнізонів, гості. За минулий навчальний рік проходження стажування нашими курсантами у пожежно-рятувальній частині Університету сталося 103 виїзди на надзвичайні ситуації, з них за третім номером складності було здійснено 7 виїздів, за 2-им номером – 16, за 1-им – 80. Найбільш масштабними та складними виявились надзвичайні ситуації, що сталися по вул. Іванова, вул. Станціонна, де довелось не тільки ліквідувати наслідки пожежі, а й евакуювати людей, у с. Васіщево, де довелось боротися нашим курсантам з вогнем, що охопив територію майже 6000 квадратних метрів. Багатьох наших курсантів було заохочено під час проходження стажування поза межами Університету. Слід назвати імена тих курсантів, що найбільш відзначились на стажуванні. Це – Сергій Гавриленко, Дмитро Маковоз, Ігор Корюшко, Максим Дорофєєв, Павло Коновалов, Сергій Лепський, Ігор Анопрієнко, Олексій Нікітін, Андрій Зипуляк, Станіслав Приходько та інші. Їх результативна та оперативна діяльність при гасінні пожеж та ліквідації їх наслідків була заохочена керівництвом університету – почесними грамотами, короткотерміновими відпустками. Звертаючись до курсантів, що заступають на стажування до навчальної пожежно-рятувальної частини, ректор університету Володимир Садковий побажав їм успіхів в оволодінні практичними навичками при гасінні пожеж, наказав слухатись своїх командирів та начальників караулів, завжди діяти у надзвичайній ситуації зважено та чітко. «Професія рятівника – це те, що йде в мене від душі, - говорить Андрій Максюта, курсант 2-го курсу оперативно рятувальних сил університету. - Той, хто любить свою професію і хоче присвятити їй все своє життя, вболіває за результати своєї діяльності та виконує її добросовісно і з любов’ю. Заступити на бойове чергування для мене – урочисто і відповідально. А особливо напередодні 80-річчя мого рідного навчального закладу. Я вважаю, що присягнути на вірність обраній справі, пожежному гаслу «Запобігти, врятувати, допомогти» біля священного місця світлій пам’яті про загиблих пожежних при виконанні свого обов’язку, це те, чого ми повинні неухильно дотримуватись та вчитись, до чого прагнути». Мешканка приватного будинку по вулиці Цитовська, 9 сімдесятирічна Лідія Петрівна, чоловіка та сусідку якої курсанти навчального закладу Олег Шипулинський, Віталій Кірюшин та Андрій Крак винесли із задимленого будинку, щиросердно дякувала рятівникам. Нагадаємо, що трагедія сталася 9 березня 2008 року по вулиці Цитовська, 9. Підступний вогонь, що накоїв лиха в одному приватному будинку охопив полум’ям і сусідній. Тому курсантам, що були у складі чергового караулу, довелось не тільки гасити пожежу, ліквідувати її наслідки, а ще й надавати екстрену психологічну допомогу постраждалій літній жінці та її сусідові – чоловіку теж похилого віку. Завдяки їх оперативності та своєчасності трагедії вдалося уникнути. Жінка, що за сили хвороби не могла самостійно рухатись, була врятована нашими курсантами. Свої професіональні здібності та людські якості й майбутні психологи-рятівники. Взагалі, є багато листів-подяк, де постраждалі щиро дякують викладачам університету за добре підготовлені кадри. І як урочиста посвята в бойове життя – передача бойового одягу курсантами 5-го курсу своїм молодшим товаришам – курсантам 2-го курсу, які щойно заступили на чергування до навчальної пожежно-рятувальної частини. У повній амуніції за сигналом «Тривога!», на пожежних автомобілях «новоспечені» рятівники НПРЧ виїхали на імітований бойовий виклик.
«Стела – це моя душа, - говорить начальник навчальної пожежно-рятувальної частини полковник служби цивільного захисту Дмитро Каскевич, про якого говорять – «справжній тушило». – Мій батько був пожежним, це передалося у спадок і мені, а я, в свою чергу, передаю накопичений досвід своїм вихованцям. Я задоволений, що сьогодні наші курсанти в урочистій обстановці біля стели Доблесть Пожежного заступають на бойове чергування. Це досить відповідально. Стела - пам’ять про загиблих пожежних, пам’ять про врятовані від підступного ворога вогню людські життя, врятовані національні багатства. Це їм надасть відповідальності й натхнення при виїздах на надзвичайні ситуації». Священне місце відсьогодні стало символом берегині та честі рятівного гасла «Запобігти, врятувати, допомогти».
ІV. 9 вересня відбувся 1-й конкурсний вступний іспит до ад'юнктури. Кандидати на навчання в ад'юнктурі складали вступний іспит зі спеціальності: 21.02.06-"Пожежна безпека" (Алфьоров О.В., Виноградов С.А., Рибка Є.О., Самоляк О.Ф.); 21.02.03-"Цивільна оборона" (Рашкевич О.С., Тарадуда Д.В.); 19.00.09-"Психологія діяльності в особливих умовах" (Побідаш А.Ю., Колесніченко О.С., Борисова Н.П., Ткач М.І.). До складу комісій з приймання іспиту входили: – проректор з наукової роботи, д.т.н., проф., полковник служби цивільного захисту Кривцова В.І.; – начальник факультету цивільного захисту населення і територій, д.т.н., доц., полковник служби цивільного захисту Андронов В.А.; – начальник соціально-психологічного факультету, к.психол.н., полковник служби цивільного захисту Куфлієвський А.С.; – начальник факультету оперативно-рятувальних сил, к.т.н., доц., полковник служби цивільного захисту Сенчихін Ю.М.; – головний науковий співробітник відділу ОНДР, д.т.н., проф. Абрамов Ю.О.; – головний науковий співробітник лабораторії ДПМНС, д.т.н., с.н.с. Басманов О.Є.; – професор кафедри фізико-математичних дисциплін, д.т.н., проф. Комяк В.М.; – професора кафедри фізико-математичних дисциплін, д.ф.-м.н., проф. Сознік О.П.; – начальник кафедри загальної психології, д.біол.н., доц., полковник служби цивільного захисту Перелигіна Л.А., – начальник кафедри прикладної психології, к.психол.н., доц., полковник служби цивільного захисту Шапар В.Б. Всі претенденти склали іспит на позитивні оцінки.
V. Пройшов майже місяць з моменту повернення з експедиції на Кавказ (Росія, Кабардино-Балкарська республіка) збірної команди м. Харкова з альпінізму, до складу якої входить викладач кафедри ОСтаП Сипавін Валентин Вікторович. Метою експедиції було здійснення горосходжень найвищих категорій складності та участь цими горосходженнями у Чемпіонатах Украйни з альпінізму в скельному та технічному класах. Важкі погодні умови, які склалися цим літом в гірському районі Кавказу, обумовили небезпеку у місці базування експедиції – ущелині Адил-Су. Гірські озера льодовикового походження були близькі до прориву, усі пошуково-рятувальні загони МНС Росії чергували в ущелині. Але не дивлячись на такі складні умови, наша команда спромоглася здійснювати заплановані сходження. Після циклу тренувальних занять, команда здійснила тренувальне сходження на пік Кавказ. Потім були здійснені сходження найвищих категорій складності.
А саме: сходження на пік Вільної Іспанії 5Б категорії складності та на вершину Башкара 6А категорії складності. Зазначу, що сходження здійснювались удвох, тобто на найвищому спортивному рівні. Потім команда переїхала у найсуворіший район Кавказу – ущелину Безенгі, де вже у складі чотирьох спортсменів здійснила сходження на вершину Крумкол по найрейтинговому маршруту 6А категорії складності, керівником якого був Сипавін В.В. Дуже цікаво, що коли ми здійснювали сходження (а це зайняло три дні вгору та один день вниз), на всьому (!) Кавказі не було здійснено складних сходжень в силу непогоди. Чотири доби дощу, хуртовин, граду додавали складності і так нелегкому сходженню. Але все колись закінчується, і ось ми вже підходимо до базового табору, де нас зустрічають із привітаннями спортсмени зі Львова, Одеси, Києва та інших міст України та Росії, які дуже високо оцінили наші спортивні досягнення. Цими сходженнями команда показала свій високий клас, спортсмени підтвердили звання «Кандидатів у майстри спорту» та зробили вагомий внесок для виконання звання «Майстер спорту України».
VI. 17 вересня учні підшефної профільної загальноосвітньої школи № 36 м. Харкова щиро вітали колектив Університету цивільного захисту України із професійним святом – Днем рятівника.
Символічним і знаменним стало привітання школярів напередодні 80-річного Ювілею навчального закладу. «Я пишаюсь, тим, що у нас такі шефи, - говорить Богдан Липовий, учень 3-го класу ЗОШ № 36. – Вони завжди допомагають нам. В майбутньому я хочу вступити до університету. Хочу допомагати людям, бути справжнім рятівником». Нагадаємо, що у 2004 році Харківська середня загальноосвітня школа № 36 стала першою профільною школою серед загальноосвітніх закладів в системі МНС України та Міністерства освіти і науки України. За участі школярів та педагогів цієї школи пройшли перші заняття у Школі медицини катастроф для пересічних громадян, започаткованої університетом у 2006 році.
VII. 20 вересня Святкування ювілею Університету цивільного захисту України – 80 славних, завзятих, звитяжних років. 80 років – значима та почесна дата, що визначає багатий досвід підготовки справжніх фахівців своєї справи, усталені славні традиції та високий авторитет Університету цивільного захисту України.
Слід зазначити, що за роки свого існування він підготував понад 22 тисячі висококваліфікованих фахівців. Багато його випускників очолювали гарнізони пожежної охорони різних регіонів України та країн СНД, в теперішній час обіймають керівні посади в багатьох підрозділах МНС України. Випускники навчального закладу очолювали Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Міністерство з надзвичайних ситуацій Республіки Білорусь. Двадцяти п’яти випускникам були присвоєні генеральські звання, трьом – високе звання Героя Радянського Союзу за мужність та героїзм, проявлені під час Великої Вітчизняної війни.
Серед випускників – визначні спортсмени, які свого часу виборювали золоті медалі на чемпіонатах світу. До рідної альма-матер 19 вересня з’їхалися гості не тільки з різних куточків України, а й з далекого зарубіжжя. Актова зала навчального закладу зібрала понад 200 учасників святкових урочистостей. Були присутніми гості із Москви, Білорусії, Республіки Азербайджан, Російської Федерації, із міста-побратима Нюрнберга, споріднених навчальних закладів МНС України. Приємно, що серед гостей були випускники різних років. «Мій дідусь служив у царській армії, - пригадує Дмитро Федосійович Мірошниченко, випускник Харківського пожежно-технічного училища 1958 року. – І я для себе визначив, що буду військовим. Так, моя доля стала пов’язаною із пожежним навчальним закладом. Ми, діти «післявоєнщини», уперше в училищі відчули запах і смак білого хліба та масла. Зазначу, що з дисципліною було дуже суворо. Пам’ятаю за мого часу навчання, що з третього курсу було відраховано хлопця за самовільне відлучення. Щоби вступити до училища – складав українську мову (диктант) та математику. Після закінчення навчального закладу – гасив пожежі, ліквідував їх наслідки. Так склалася доля, що потім служив у Збройних Силах». А от випускник училища 1961 року – генерал-лейтенант внутрішньої служби Валерій Петрович Астапов, в минулому - Міністр з надзвичайних ситуацій Республіки Білорусь - пригадує, як більша частина його навчання в училищі була присвячена несенню варти біля Прапора училища. «А взагалі, - говорить Валерій Петрович, - навчали дуже добре.
Коли після закінчення училища я вступив до Білоруського політехнічного інституту, то старші мої товариші із заздрістю ставились до мене, бо дуже чудово я розбирався в механіці, автомобільній справі, прекрасно «читав» креслення. Із гордістю відповідав – ґрунтовні знання дало мені рідне училище – за що я дуже вдячним своїм викладачам: Бронішевському, якого між однокурсниками звали «Бронік», Кабанову, завдяки йому не тільки я, а багато з нас стали чемпіонами спорту та майстрами спорту, Капустянського, Феденка, які повчали, наставляли». До речі, саме 50 років тому Валерій Петрович присягав на вірність Батьківщині, рідному народові у стінах ХПТУ. Після урочистого засідання, де ректор Університету цивільного захисту України генерал-лейтенант служби цивільного захисту Володимир Садковий вітав всіх із Ювілеєм рідного навчального закладу, гості мали змогу ознайомитись із досягненнями кафедр, матеріально-технічною базою альма-матер не тільки в центральному корпусі, а й по вул. Баварська. 7, де на сьогодні функціонують три факультети.
VIII. 20 вересня 2008 року 254 курсанти-першокурсники прийняли Присягу працівника МНС України. Відбулися урочистості на Меморіалі Слави. І знаменно, що це сталося саме у день 80-річного Ювілею Університету цивільного захисту України.
Це стало символічною, а відтак, відповідальною та хвилюючою подією у житті курсантів-першокурсників. Перед своїми товаришами, особовим складом університету, батьками, високими гостями вони присягнули на вірність українському народові, рідній державі. Надзвичайно приємним став той факт, що серед юнаків-першокурсників приймали Присягу й чотири дівчини. «Я дуже хвилювалась, - ділиться своїми враженнями «новоспечена» курсантка Юлія Аверіна, - бо свідомо взяла на себе обов’язок мужньо і рішуче діяти в надзвичайних ситуаціях, виявила бажання присвятити себе гуманній, благородній, але водночас небезпечній професії рятівника. Розумію, що віднині для мене – сувора дисципліна, розпорядок дня, фізичні навантаження. Я готова до цього». На урочистій церемонії були присутніми начальник Управління освіти і науки МНС України полковник служби цивільного захисту Олександр Петрович Євсюков, начальник Головного управління МНС України в Харківській області Павло Одарюк, начальник з питань надзвичайних ситуацій Харківської облдержадміністрації Володимир Росоха, керівники правоохоронних органів, ветерани пожежної охорони, ректори вищих навчальних закладів. А особливо приємно, що курсантам-першокурсникам наставницькі поради дали шановані випускники навчального закладу: генерал-полковник внутрішньої служби Григорій Васильович Рева, колишній Міністр України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, генерал-лейтенант внутрішньої служби Валерій Петрович Астапов, колишній Міністр з питань надзвичайних ситуацій Республіки Білорусь, генерал-майор міліції Юрій Васильович Тарабрін, колишній перший заступник Міністра внутрішніх справ Республіки Білорусь, генерал-майор внутрішньої служби Пилип Миколайович Десятніков, колишній начальник Головного управління пожежної охорони України. Як зазначив Пилип Миколайович у слушному слові до першокурсників: «Всього слід досягати наполегливістю та старанністю, вчитись долати всі труднощі із оптимізмом. Для вас, першокурсники, ці риси повинні стати невід’ємними складовими при формуванні особистості».
Із привітальним словом звернувся ректора університету генерал-лейтенант служби цивільного захисту Володимир Садковий, який наголосив на значенні прийняття Присяги першокурсниками. Це не тільки урочистість, а висока честь та відповідальність. Ректор університету запевнив, що керівництво, науково-педагогічні працівники докладуть усіх зусиль для успішного опанування курсантами навчального матеріалу, набуття ними практичних навичок та вмінь з метою виховання всебічно розвинених, фізично загартованих, морально стійких особистостей. Хвилюючим був традиційний ритуал вшанування пам’яті загиблих пожежних, За традицією, представник Харківської єпархії освятив першокурсників. Після урочистого прийняття Присяги відбувся святковий концерт У БК «Залізничник». Високі гості начальник Головного управління МНС України в Харківській області Павло Одарюк, начальник з питань надзвичайних ситуацій Харківської облдержадміністрації Володимир Росоха були удостоєні звання «Почесного професора Університету цивільного захисту України, а шановані почесні ветерани отримали пам’ятний знак «Золота каска».
Зеленого світла тобі, Університете, та довголіття! У добру путь, первачки! Вікторія Коленко, прес-центр університету
IX. Свято здорового способу життя урочисто розпочалось 23 вересня в Навчальному центрі оперативно-рятувальної служби МНС України (с. Ватутіно Нововодолазького району Харківської області). Сюди завітали учні загальноосвітніх шкіл із Вінницької, Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Київської, Одеської, Сумської, Хмельницької, Черкаської та Харківської областей. Вік учасників змагань – від 10 до 15 років. Слід зазначити, що гра-випробування «Котигорошко» проводиться вже вдесяте за ініціативи Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Міністерства освіти і науки України, Міністерства оборони України та Державної прикордонної служби. 180 юнаків та дівчат протягом шести днів будуть виявляти свої можливості орієнтуватись у надзвичайних ситуаціях.
А допомагати, можливо, і навіть давати слушні поради, як правильно виявити свої рятувальні якості в умовах, максимально наближених до реальних, будуть курсанти-«куратори» Університету цивільного захисту України. За словами начальника Управління соціально-виховної роботи та психологічного забезпечення МНС України полковника служби цивільного захисту Олександра Алімова, цей захід передбачає пропаганду здорового, активного способу життя, оцінює якості дітей орієнтуватись у надзвичайних ситуаціях, повсякденному житті. «Це – гра, але насправді для нас, школярів, - певні випробування, які ми повинні подолати, - говорить представниця Дніпропетровської команди, учениця 7-В класу Поліна Левкович. – А знання, отримані на таких змаганнях, стануть в нагоді і в реальному житті. Я вже вдруге беру участь у подібному заході. Наприклад, мені довелось надавати першу медичну допомогу дівчині-однолітці при нападі епілепсії. Мої друзі були здивовані, як вміло я діяла. А я просто застосувала навички, набуті на грі «Котигорошко». До речі, дніпропетровська команда неодноразово ставала призером Всеукраїнських змагань. Слід зауважити, що програма гри дуже насичена. Школярі будуть долати техногенну смугу перешкод з елементами рятувальних робіт, гасити пожежі та ліквідувати їх наслідки, орієнтуватись у надзвичайних ситуаціях природного та техногенного характеру, випробовувати себе у знанні правил дорожнього руху, спортивній естафеті. Навіть зможуть стати кухарями – взяти участь у конкурсі приготування їжі на вогнищі. Протягом Всеукраїнських змагань поряд із учасниками будуть психологи-рятівники. Вони проводитимуть тестування на відповідну тематику. Гра-випробування триватиме до 27 вересня. Переможці будуть нагороджені грамотами МНС та цінними подарунками від організаторів і спонсорів. Ініціатори й організатори гри-випробування – Національна Рада дитячих організацій України. Відділення цього руху діють у всіх регіонах.
X. 25 вересня до Університету цивільного захисту України завітали представники влади міста Нюрнберг У рамках проходження «Днів культури міста-побратима Нюрнберга в Харкові», що триватиме з 23 по 28 вересня у нашому місті, до Університету цивільного захисту України 25 вересня з офіційним візитом прибула делегація міста Нюрнберг на чолі з особистим представником обербургомістра Нюрнберга, депутатом міської ради Нюрнберга, заступницею голови фракції Соціал-демократичної партії в міській раді панею Ренатою Блюменштеттер.
У ході візиту між керівництвом університету та високопосадовцями міста-побратима було досягнуто домовленості про тісне співробітництво та підтримку. Німецька делегація ознайомилась із науково-методичною та матеріальною базою навчального закладу.
Слід зауважити, що 26 вересня курсанти університету братимуть участь у культурних заходах міста-побратима. Як повідомили у прес-службі Харківської міськради, крім зустрічі із керівництвом Університету цивільного захисту, офіційна делегація Нюрнберга проведе зустріч з заступником Харківського міського голови-директором Департаменту охорони здоров’я та соціальних питань І.М. Шурмою, відвідає міську клінічну лікарню швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. Мещанінова, Центр з реабілітації дітей-інвалідів «Промінь», будівництво хоспісу.
ЖОВТЕНЬ
І. 2-3 жовтня делегація Університету цивільного захисту України відвідала Командно-інженерний інститут МНС Республіки Білорусь. У Мінську зібралися представники – спеціалісти рятувального профілю, аби на конференції «Інноваційні технології захисту від надзвичайних ситуацій» обговорити нагальні фахові проблеми. Слід зауважити, що в цьому році навчальному закладу, що радо зустрічав учасників конференції, виповнилось 75 років з дня заснування. Делегація університету у складі: начальника соціально-психологічного факультету полковника служби цивільного захисту Андрія Куфлієвського, начальника відділення соціальної і гуманітарної роботи полковника служби цивільного захисту Юрія Хуртова та старшого інспектора соціально-психологічного факультету капітана служби цивільного захисту Ігоря Хмирова відвідала Командно-інженерний інститут та привітала з нагоди ювілею.
Під час перебування в Командно-інженерному інституті присутні та гості мали змогу ознайомитись з навчально-матеріальною базою інституту, організацією навчально-виховного процесу, спортивними досягненнями та дозвіллям вихованців навчального закладу. Слід зазначити, що теплі, доброзичливі стосунки із колегами Командно-інженерного інституту МНС Республіки Білорусь зародились ще у 90-их роках, і з кожним роком вони міцніють та дають плідні результати.
II. З 10 жовтня в Університеті цивільного захисту України поглиблено вивчають німецьку мову. Створено таку групу на кафедрі мовної підготовки Університету цивільного захисту України. Працює вона з початку нового 2008-2009 навчального року. Ця інновація виникла внаслідок тісного співробітництва університету із пожежною охороною та мерією міста-побратима Нюрнберга. Слід нагадати, що у квітні 2007 року наша делегація вперше побувала у Нюрнберзі. Тоді було досягнуто попередньої домовленості про стажування наших курсантів у бойових підрозділах Пожежної охорони міста-побратима та вивчення передового досвіду у німецьких колег – фахівців пожежно-рятувальної справи.
Зі своєї сторони вже тричі побували в університеті делегації з Німеччини, які очолювали керівник німецької громадської організації „Миргородський проект” професор Манфред Рюмланд, особистий представник обербургомістра Нюрнберга пані Рената Блюменштеттер та перший віце-бургомістр міста Нюрнберга Хорст Фьортер. Результатом теплих та корисних для обох сторін зустрічей та перемовин стала домовленість про спільну роботу щодо надання німецькими державними і громадськими організаціями технічної допомоги університету з метою удосконалення навчального процесу, а також про початок роботи з налагодження сталої співпраці з профільними навчальними закладами Німеччини. У наступному році перший десант курсантів відвідає місто-побратим Нюрнберг. Планується, що вони будуть включені до бойових розрахунків пожежних частин Нюрнберга та зможуть за европейськими стандартами набути практичних навичок у ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій. Ось чому поглиблене вивчене іноземних мов стало першочерговим навчальним завданням для курсантів – майбутніх стажерів. До речі, на кафедрі мовної підготовки університету вже є досвід поглибленого вивчення англійської мови. Перший захист дипломних і магістерських робіт відбувся англійською мовою у травні 2004 року. Група з поглибленим вивченням іноземних мов налічує 19 курсантів 1-4-их курсів. Хоча інновація щойно впроваджена, але вже має перші позитивні результати. Успішно засвоюються слухачами програмні продукти з німецької мови, курсанти також мають виділений за програмою час для самостійної праці у мультимедійній мовній лабораторії. А основне – вони мають змогу через мережу Інтернет безпосередньо спілкуватись із носіями німецької мови – слухачами Школи з підготовки пожежних-рятівників (м. Хайрдсберг) та Інституту Пожежної охорони (м. Магдебург). «Для поїздки на стажування до Німеччини, - говорить один із слухачів групи курсант 4-го курсу Олександр Мовчан, - мені потрібні не тільки фахові знання, а й знання німецької мови. Хочеться все знати, все розуміти, спиратись не тільки на спеціалізовану лексику, а й вільно спілкуватись із колегами німецькою мовою у побуті. Я би зауважив, що ці знання мені потрібні в першу чергу. Пригадуються слова відомого німецького поета Гете: скільки ти знаєш мов, стільки разів ти людина. А сьогодні я ретельно готуюсь до поїздки і впевнений, що буду готовий достойно представити свій навчальний заклад за кордоном».
III. 17 жовтня у Харкові в Університеті цивільного захисту України розпочато підготовку фахівців зі знешкодження боєприпасів. З першого вересня поточного навчального року кафедрою організації забезпечення цивільного захисту в надзвичайних ситуаціях Університету цивільного захисту України вже розпочато підготовку 10 майбутніх спеціалістів цієї нелегкої та небезпечної справи. Сумний досвід констатує, що 27 серпня 2008 року на території нашої держави, включаючи надзвичайні ситуації в Артемівську та двічі в Новобогданівці, пролунали вибухи на території 61-го арсеналу Південного оперативного командування Сухопутних військ Збройних Сил України у Лозовій. «Як свідчить досвід з ліквідації таких непередбачуваних ситуацій, - говорить начальник кафедри організації забезпечення цивільного захисту в надзвичайних ситуаціях підполковник служби цивільного захисту Віталій Барбашин, - поряд з підрозділами Міністерства оборони України, активно залучаються піротехнічні підрозділи МНС України.
Саме їм доводиться виконувати бойове завдання щодо очищення території України від вибухонебезпечних предметів. На сьогодні наша рідна землі «насичена» не тільки залишками ведення бойових дій часів Другої світової війни, а й має близько 150 арсеналів та баз зберігання вибухонебезпечних предметів. Вочевидь, немає потреби переконувати в актуальності завдання з підготовки спеціалістів зі знешкодження боєприпасів». В навчальному закладі вже проведено певну роботу з підготовки до навчання вказаної категорії фахівців. Сьогодні функціонує постійнодіючий лекторій з основ організації піротехнічних робіт. Створено аудиторну базу. Майбутні спеціалісти можуть практично відпрацьовувати набуті знання та навички на полігоні навчального центру Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту (с. Ватутіне Харківської області). Вже після закінчення першого курсу курсанти матимуть робітничу професію «сапер (розмінування)». Матиме її й молодший сержант служби цивільного захисту Олександр Козидуб. «Я відразу виявив бажання отримати таку професію, - ділиться майбутній спеціаліст, мешканець Полтавської області. – Мені ще не доводилось зіткатися з подібними надзвичайними ситуаціями. Але я давно усвідомив, що чоловік такої професії повинен бути рішучим, сміливим, наполегливим, а, в першу чергу, тямущим у цій справі. Не дай Боже потрапити у таку ситуацію – вибирати не прийдеться: або – «так», або – «ні», третього – не дано. І я до цього готовий. Вже знаю, як діє той чи інший вибуховий пристрій, але ще недосконало. Знаю, що програма важка і досить насичена, але я обрав – значить, здолаю».
IV. Курсанти та студенти навчального закладу 23 жовтня провели у 36 харківській школі практичні тренінги на уроках з „Основ здоров’я”, цивільного захисту та ОБЖ. Готуючись до проведення занять із школярами з безпеки життєдіяльності та основ здоров’я, майбутні рятувальники вирішили, що це будуть уроки з набуття життєвих навичок з питань: першої медичної допомоги потерпілим, основ самозахисту та самооборони, інформаційного захисту.
Учасниками тренінгу стануть учні 7-их, 10-их, 11-их класів, вчителі, адміністрація школи, батьки. На Харківщині опікуються безпекою дітей. Роблять це працівники, курсанти, студенти, викладачі, керівники відділів та факультетів провідного вищого навчального закладу МНС України. Відомо, що навчати дітей засадам безпечної поведінки – процес кропіткий, творчий та дуже цікавий. Учні та вчителі харківської 36 середньої школи давно вже порозумілися та здружилися з працівниками УЦЗУ. Люди в погонах вже стали не просто частими гостями для вчителів та учнів, а частиною шкільного викладацького колективу, які приймають активну участь у проведенні заходів навчального закладу та придбанні необхідних засобів як навчальних так і досить специфічних пожежно-рятівних приладів, макетів. Кабінети Захисника Вітчизни, Основ здоров’я, Цивільного захисту та ОБЖ – гордість школи. Унікальні макети, якими оснащено ці шкільні кабінети, зроблені за участі працівників Університету. І все заради головного – навчити дітей бути завбачливими, вести здоровий спосіб життя та вміти допомогти самому собі та товаришеві у разі виникнення надзвичайної ситуації. Курсанти-рятівники кажуть, що раніше цих важливих навичок не формували у школі. Більшість людей набували їх упродовж життя методом „проб і помилок”. У школі вони проводитимуть заняття не випадково, бо знають, що в житті кожної людини трапляються ситуації, яких можна було б уникнути, якби була можливість заново прожити цей момоет. Та життя одне, і кожен з нас набиває власні гулі. Але той, хто підкований теоретично, навчений книгою і педагогом, має більше шансів уникнути невдач. Також еменесовці зауважують, що на уроках ОБЖ, Основ здоров’я, Цивільного захисту, Захисника Вітчизни школяри вивчають алгоритми поведінки в ексремальних ситуаціях, дізнаються, як рятувати своє життя й життя інших людей під час пожеж на надзвичайних ситуацій, надавати невідкладну допомогу потерпілим. Звісно, ці уміння неможливо відпрацювати лише за підручником. Особиста зустріч школярів на уроці із рятівниками – це чудова нагода здобути практичних навичок, потренуватися під керівництвом майбутнього професійного рятувальника. У свою чергу курсанти дізнаються від учнів, що вони запам’ятали з уроків ОБЖ, чи навчились орієнтуватися та захищати себе у надзвичайній ситуації, наскільки знайомі із службами екстренного виклику і чи зуміють операторові надати повну інформацію як свідки НС. За словами директора Лариси Ричкової, результат співпраці з Університетом цивільного захисту не очікує на себе. Школа є прикладом у питання формування навичок культури безпечної поведінки. Разом з фахівцями Університету цивільного захисту України вже започатковані спільні проекти „Школа безпеки”, „Медицина катастроф”, „Профорієнтаційна школа – соціально-орієнтовані технології”, „Я буду рятувальником”; акції „Вогнегасники на ялинці”, „Зроби життя безпечним” та інші. Це творчі та інтелектуальні конкурси з протипожежної тематики, строю та пісні, екскурсійні програми, спортивні заходи та змагання, пожежні естафети, випуски тематичних газет, вікторини, ігри, орієнтовані на практичну підготовку до дій в НС, відвідування виставок дитячої творчості, розробок в області пожежної безпеки та ліквідації НС, пожежного аварійно-рятувального обладнання. Продовженням цієї співпраці є тренінги під всеукраїнським гаслом МНС „Запобігти. Врятувати. Допомогти”, на яких спільними зусиллями вчителів та курсантів, студентів УЦЗУ і формуються навички безпечної поведінки дітей. Курсанти кажуть, що докладуть зусиль до того, щоб діти по-справжньому були захоплені, їм також було цікаво спілкуватися, обмінюватися враженнями і досвідом. Зараз на етапі завершення проект щодо патріотичного виховання підростаючого покоління „За честь Вітчизни”. Крім того, адміністрація школи має намір якнайшвидше приступити до започаткування на базі школи юнацького клубу та первинної організації рятувальників. Ці заходи, тренінги та акції дадуть змогу реалізувати в життя головний проект – зльот команд юних рятувальників із всієї України з тематичного напрямку „Надзвичайні ситуації у моїй країні”. До речі, вперше в Україні профільній клас з пожежно-рятувального напрямку з’явився саме у Харкові, у 36-ій школі, у 2004 році. Результатом співпраці школи та Університету цивільного захисту України директор 36-ої школи Лариса Ричкова та ректор вищого навчального закладу, генерал-лейтенант служби цивільного захисту Володимир Садковий вважають те, що можливість практичної реалізації набутих знань учнями є запорукою зменшення показників дитячого травматизму під час науково-виховного процесу та у побуті, молодь залучається до пропаганди безпечного способу життя, з кожним роком співробітництво набуває обертів, у підростаючого покоління розвиваються лідерські якості, громадська відповідальність, а також співпраця сприяє популяризації професії рятувальника. Чимало випускніків СШ № 36 виявили бажання своє життя зв’язати із професією пожежно-рятівного напрямку і вони сьогодні працюють у підрозділах МНС, а також і зараз навчаються в провідному навчальному закладі МНС – Університеті цивільного захисту України.
V. 23 жовтня в рамках проведення семінарського заняття з дисципліни «Екологічна безпека» в групі слухачів магістратури під головуванням професора кафедри безпеки життєдіяльності, доктора технічних наук Андронова Володимира Анатолійовича було проведено ділову гру з теми «Пріоритети при розробці стратегії здоров`я населення». Ділова гра як одна з найбільш складних і одночасно ефективних форм навчання, дозволила відтворити у навчальному процесі реальну діяльність, імітувати реальні та умовні ситуації і процеси, програвання яких дозволило слухачам магістратури шляхом активної взаємодії приймати самостійні рішення, відстоювати свою точку зору та досвід мовленнєвого спілкування. Слухачі закріпили одержані теоретичні знання, вдосконалили вміння обговорювати, аналізувати і раціонально використовувати інформацію, критично оцінювати різні точки зору, приймати і формулювати рішення, робити висновки із особистих і чужих помилок тощо. Ігрова імітація передбачала рольову поведінку учасників, яка регламентувалася деякими правилами, але, в той же час, припускала індивідуальні рухи, вільну імпровізацію. Правила, які визначали рольову поведінку учасників відбивали реальні суспільні і міжособистісні стосунки, в них був свій вираз соціального досвіду, володіння яким можливе лише в діяльності, навіть якщо вона лише тільки ігрова. Протиріччя між регламентацією правилами і свободою ігрової поведінки надало грі властивості релевантності, і її розвиток протікав як процес активної взаємодії граючих: вони наступали на партнерів, відступали, захищалися та переходили у контратаку. Слід визначити, що деякий процент слухачів-магістрів не в повній мірі змогли проявити власні можливості в міру своєї підготовленості, на що було звернено увагу головуючого. Ми вважаємо за доцільне проводити заняття не тільки у вигляді ділових ігор, а й у інших формах занять, які дозволяють більш відкрито проявляти інтелектуальні можливості кожного. За підсумками семінарського заняття Володимир Анатолійович відмітив кращі бригади та активних учасників. А в свідомості слухачів магістратури залишився безцінний дар – знання.
VI. 27 жовтня психологи Університету цивільного захисту України прийшли на допомогу 28-річній жінці, син якої випав з балкону п’ятого поверху. 10 вересня стане для півторарічного харків’янина Владика Пономаренка другим днем народження. Після падіння з висоти малюк залишився неушкодженим - без сінців, переломів і струсу мозку. Хлопчина одразу і не зрозумів, що саме з ним. Він не втрачав свідомості, не плакав, а лежав на кучі листя і трави, та тільки оченятами шукав маму та тягнув рученята. Мами поруч не було, а раптово з’явився незнайомець. Ставши свідком пригоди, чоловік не розгубився і почав одразу ретельно досліджувати тіло „космонавта”. Перехожий виявився дитячим лікарем. Тут підбігли і сусіди. Упізнали малого Владку-вертуна, та від шоку самі не знали що робити. Сусідський галас почула і мама Владика – Світлана. Жінка кинулася бігти до дитини, та сусіди стримували її і не пускали з кімнати на вулицю, аж поки дитячий лікар не підтвердив, що хлопчина живий, у свідомості, реагує на навколишнє середовище і пізнає людей. Та ризикувати не стали, викликали „швидку”. Медики двох харківських лікарень обстежували малого „чудо”-пацієнта два тижні і не могли повірити у таке спасіння. Побажали матері ще якнайпильніше дивитися за малим, сходити до церкви, та через деякий час все ж таки ще раз обстежити сина у лікарів...Резонансна подія стала відома правоохоронним органам і соціальним службам. Після перевірок, бесід із членами родини та сусідами, чиновники і „люди в погонах” дійшли висновку, що родина благополучна, діти ростуть у повній сім’ї і за ними доглядають. Подія із Владиком – сумний збіг обставин, коли мати відволіклася, а хлопченя вийшов на балкон і потягнувся за кішкою Кузею. У Світлани ще є шестирічний Сашко. Він інвалід з народження (сліпий на одне око) та вчиться у спеціалізованому інтернаті. Про незвичайну пригоду Владика дізналися харківські журналісти. Світлана не ховалася від них. Давала всім інтерв’ю. Жінка раділа втішному завершенню історії з малим, корила себе за недогляд та благала всіх батьків не відходити від дітей, стежити за ними дуже пильно, аби ж з дітьми нічого надзвичайного не траплялося. Вважає, що її синок народився не в сорочці, а в кожусі. Тому що поруч із купою листя, на яку упав Владик, лежало каміння, розбите скло, стирчав пеньок старої яблуні та розташовувались погреби мешканців дому. Саме харківські журналісти повідомили фахівцям Університету цивільного захисту про те, що молода жінка знаходиться у стані стресу. (Авт.: харківські ЗМІ неоднаразово розповідали про психологічну службу Університету та МНС) Журналісти, які писали про чудодійне спасіння Владика, розповіли психологам УЦЗУ, що через півтора місяці після надзвичайної події, Світлана не позбулася шоку, має поганий сон, не припиняє корити себе за те, що сталося із Владиком, не дуже бажає зустрічатися із подругами, аби не відволікатися від догляду за сином ні на секунду, боїться малого залишити і вдень, і вночі. Психологи Університету Григорій Середа та Олексій Косолапов вирішили негайно зустрітися із жінкою, членами її родини та дітьми, сусідами. Світлана радо вітала гостей. З перших хвилин зустрічі психологів із жінкою було вочевидь, що розмова відбудеться відвертою і допомога „цілителів душ” буде не марною. Велика іграшка „пожежна машина” від рятівників-психологів та кульки із солодощами прийшлися до смаку Сашкові та Владикові. Малі задружилися із Олексієм миттєво. Йому дітлахи розповідали про свої іграшки, маму, папу, бабусю, сусідку тьоту Аллу, друзів, а ще тягли з вугла кубики, щоб разом будувати дім. А тим часом, граючись із дітьми, Олексій вів виважену та тонку бесіду із Світланою, проводив свій психоаналітичний тренінг...потрібний їм обом. Про тонкощі роботи з людьми психологи ніколи не розповідають. Таємницею у них є все, про що дізнаються вони від людини, яка потребує на допомогу, каже Олексій Косолапов. Єдине, на чому зауважив Олексій, Світлана дуже мужня, світла, вольова жінка і до глибокої депресії у неї не дійде. Вона абсолютно адекватна, цікавиться подіями у світі, збирається їхати із своєю сім’єю у гості до батька на Луганщину. А стресові ситуації, каже Олексій Косолапов, виникають у людей навіть тоді, коли надзвичайні історії мають „хєпі енд”. Зустрічі фахівців-психологів із Університету цивільного захисту України із Світланою продовжаться на такий термін, який потрібен буде саме Світлані, до її повного душевного спокою, завірив Олексій.
VII. 8 жовтня Олена Меркулова отримала спеціальне звання майстера спорту. Студентка Університету Цивільного захисту України Олена Меркулова: «Зусиллями багатьох людей та завдяки особистій цілеспрямованості і тренуванням, мені присвоєно спеціальне звання майстер спорту” Нещодавно Олена Меркулова виборола перемогу на міжнародних змаганнях із гирьового спорту.
Вона стала Чемпіонкою України і рекордсменкою. За два тижні „новоспечений” майстер спорту Олена Меркулова буде захищати честь України на Чемпіонаті світу в Італії. На відпочинок часу не має. До виїзду у Турин залишилось тільки 14 днів. У Олени і її тренера В’ячеслава Кононовича зараз „гаряча” пора. Тренування і фізична підготовка проходять щоденно. Та молода „надія країни” та гордість УЦЗУ знайшла час для невеликого інтерв’ю. Олена Меркулова: „На мою думку, мій шлях у спорті ще не дуже вагомий, але вже результативний. За три роки, починаючи з нуля, мій тренер В’ячеслав Кононович „зліпив” рекордсменку України, і разом із ним ми отримали моє спортивне звання „майстер спорту з гирьового спорту”. Із самого дитинства мої рідні і мама, і батько знайомили мене із цікавим світом спорту. Займалась я боротьбою, спортивними танцями, плаванням. До всього була зацікавленість. Бажання ходити у спортивні секції швидко виникало, але також швидко і зникало. У 2006 році я стала студенткою Університету цивільного захисту України. Викладач із фізичної підготовки В’ячеслав Нікітін побачив у мене здібності до силових навантажень. В’ячеслав Іванович і привів мене до тренера-гирьовика, майстра спорту міжнародного класу, Чемпіона і рекордсмена світу В’ячеслава Кононовича. Він мене переконав серйозно зайнятися гирьовим спортом. Відверто кажучи, я спочатку здивувалась дуже. Жінка і гирі? Навантаження дівчині? Якось не ліпиться одне до одного. Але. Але взяла до рук гирю вагою у 16 кг. Ой, і важкі були перші ті підйоми! І важко, і ніяковито було попервах. Тренер, В’ячеслав Генріхович, тільки і підбадьорював, цінував мої зусилля, казав, що вже дуже добре все виходить у мене із гирьками, говорив, що я красиво і технічно роблю підйьоми і ривки (жінки тільки ривки із гирями виконують на змаганнях), і обов’язково стану незабаром дуже відомою спортсменкою. Я тільки посміхалася, та гирь з рук не кидала. Тренування непомітно для мене самої стали щоденними, посмішки де і поділися, раз-у-раз навантаження додавалися, і через де-який час я вже поїхала на свої перші змагання. З’явилися і перші успіхи. Вони додавали мені і тренерові Кононовичу тільки наснаги. Линув час. Робота у спортзалі та тренування таки дали вагомий результат – я стала Чемпіонкою України. Побила рекорд України – 146 підйьомів у ривку. За ці досягнення отримала спортивне звання „майстер спорту. Я пишаюсь тим, що навчаюсь в Університеті цивільного захисту України. Мої спортивні досягнення не тільки йдуть у залік держави. Це досягнення і моїх тренерів, фахівців УЦЗУ, які доклали чимало зусиль до моїх особистих рекордів. Маю сказати, що спорт додав мені ще й особистої впененості. Гадаю, що мало стати лідером, треба спробувати це лідерство ще й утримати. Аби хоч років на п’ять”.
VIII. 28 жовтня караул №3 під керівництвом полковника сл. ЦЗ Каскевича Д.Ю. та викладача-методиста капітана служби ЦЗ Федоренко Р.М. виїхав на пожежу № 3 за адресою бульвар Нетечинський 19, де на площі 1500 м2 горіли приміщення виробничого цеху по виготовленню поліетиленової плівки (раніше в будівлі були розташовані цехи текстильної фабрики). Караул приймав участь у гасінні пожежі та розборці конструкцій
IX. 25-26 октября в Черкассах прошел турнир сильнейших боксеров под эгидой К2 PROMOYHIN. Курсант 5-го курса Головко Валентин проводил бой-андэкарт (рейтинговый бой) с Арутюном Хачатряном. С первых секунд боя Валентин захватил преимущество и не упускал его до развязки поединка. Валентин сполна пользовался тотальным превосходством в росте и длине рук и буквально расстреливал соперника с дальней дистанции джебами и хлесткими двойками. Уже во втором раунде Головко, промахнувшись очередной двойкой, продолжил атаку точным левым боковым, и Хачатрян оказался в тяжелом нокдауне, но сумел подняться и достоять до конца раунда. В третьем раунде Головко откровенно «играл» с соперником, менял стойки и работал на выбор, и после очередной двойки Хачатрян вновь оказался в нокдауне. После третьего раунда тренер Аруюта благоразумно не выпустил подопечного из угла, и рефери зафиксировал победу Головко техническим нокаутом .
ЛИСТОПАД
І. 2-го листопада на території факультету №2 Університету цивільного захисту України, з’явились нові абітурієнти, які приїхали до нас навчатися із республіки Азейбарджан. Ці хлопці не так давно були ще школярами, а тепер вирішили присвятити своє життя боротьбі з вогняною стихією, тому зараз вони поповнили наші ряди вогнеборців і проходять курс молодого бійця. І незважаючи на усі тяготи, які стають на їхньому шляху, вони намагаються їх мужньо подолати. З самого першого дня перебування в Університеті цивільного захисту України, абітурієнти зіштовхнулися з багатьма проблемами, адже вони майже не розмовляють українською чи російською мовами. Хлопці не адаптовані до нашого клімату. Вони відірвані від рідної домівки на багато тисяч кілометрів. А найголовнішим є те, що потрібно надолужити час, та наздогнати курсантів І-го курсу, у яких навчальний процес триває уже понад два місяці. Але хлопці стараються, вивчають нашу нелегку мову і ще більш нелегку справу. Тому побажаймо їм мужності та витримки, вона їм не завадить!
II. 4-го листопада відбулися змагання з волейболу на першість факультету між збірними командами 1-го і 3-го курсів. На підтримку своєї команди прийшов весь особовий склад першого курсу. Гра виявилась не тільки цікавою, а ще й високо тактичною. Спільність дій, сколоченність команди зіграли важливу роль у перемозі для наших волейболістів. Спортсмени показували свою спритність, швидкість, точність та професіональну гру. До складу збірної першого курсу факультету ЦЗНіТ увійшли: молодший сержант Назаренко А.М. та молодший сержант Омельченко Б.П., курсанти: Струкало В.В., Воронько А.О., Маслик А.В., Грудко Ю.В., Лукиша Р.Т., Кащавцев М.І. Найпалкішими вболівальниками виявились: молодший сержант Холоднюк Р.І., курсанти: Фір Д.Ф., Малахов М.А., Дорофєєв О.І. Ці курсанти найбільше хвилювались за наших спортсменів та всім серцем жадали перемоги. Завдяки висококласній грі наших «збірників» та гучних оплесків і вигуків вболівальників, ми змогли з легкістю здобути перемогу. У загальному заліку рахунок склав 2:0 на нашу користь.
III. 5 листопада відбулась зустріч відмінників навчання нашого курсу з начальником кафедри фізико-математичних дисциплін професором Мунтяном Валерієм Карповичем. Ми були одні із перших, хто побачив подаровану колекцію книг з бібліотеки професора фізико-математичних наук Дюженка Михайла Георгійовича. Близько 500 книг на різну тематику, переважно наукового характеру, було передано дружиною Дюженка М.Г. до нашого університету. Серед книг є такі, яким налічується 100 і навіть 200 років! «У першу чергу,- як сказав Валерій Карпович, - ця бібліотека буде дуже корисною для професорсько-викладацького складу, але і курсанти, і студенти за бажанням зможуть користуватись цими примірниками». Найближчим часом, всі бажаючі зможуть відвідати бібліотеку Дюженка М.Г., яка буде зберігатись на кафедрі.
IV. 7 листопада відбулася конференція трудового колективу, де Володимир Петрович звітував про виконання протягом останнього року Програми діяльності відповідно до Закону України «Про вищу освіту» та підбив загальні підсумки організаційної, навчальної, наукової, виховної та господарчої роботи колективу.
Слід зауважити, що минулий рік для навчального закладу був знаменним – це рік 80-річчя з дня заснування нашого навчального закладу, якому не одне покоління працівників віддавало та віддає свої знання, енергію та сили. Зокрема ректор зазначив, що проводився захист інтересів провідного навчального закладу МНС України - Університету цивільного захисту України на рівні МНС та МОН відносно статусу Національного. Цей напрямок діяльності поки що залишається відкритим. У рамках реформи системи вищої освіти України на базі Університету та Науково-методичного центру навчальних закладів МНС сьогодні плідно та результативно працюють Науково-методична комісія МОН та робочі групи щодо розробки навчальних стандартів у нових напрямах підготовки бакалаврів у галузі знань «Цивільний захист». Слід зауважити, що сьогодні в умовах, коли Міноборони відмовилось готувати кадри для МНС спеціалістів-інженерів з ліквідації боєприпасів, саме Університет виявився готовим взяти на себе розв’язання досить непростої проблеми. Сьогодні вирішується в МНС питання щодо додаткового створення спеціалізованої кафедри з підготовки піротехніків, що дозволить знизити навантаження не тільки на інші кафедри, а й дасть можливість вирішення низки кадрових питань. У цьому році вперше внесено до держзамовлення МНС та здійснено набір на спеціальність «Цивільний захист» та «Охорона праці». Слід зазначити, що в Університеті, поки що єдиному на Україні, уже навчаються курсанти за спеціальністю «Цивільний захист». На сьогодні проходять процедуру ліцензування дві нові бакалаврських програми «Хімічні технології» та «Екологія». Приємно, що за рейтингом, проведеним у квітні 2008 року за ініціативи міжнародної організації ЮНЕСКО, Університет увійшов до 200 найкращих вищих навчальних закладів України (газета «Зеркало недели» № 16 від 26 квітня 2008 року). Ректор зауважив, що досягненням минулого року стало введення в експлуатацію науково-лабораторного корпусу кафедри процесів горіння, лабораторії фізики – уперше наші курсанти та студенти отримують повноцінні лабораторії хімії, термодинаміки, фізики тощо. Зміцнюється та розширюється навчальний полігон по вул. Баварська, 7, в тому числі база ГДЗС. Сподіваємось, що найближчим часом на навчально-тренувальному полігоні буде справжній літак, а закуплені додаткові мультимедійні комплекти та 3 комплекти озвучення закладуть основу для створення кризисного центру на базі факультету післядипломної освіти. Подальший розвиток наукових досліджень в університеті, зміцнення та розширення експериментальної бази, підготовка наукових кадрів , залучення до наукової роботи кращих курсантів та студентів, молодих працівників було, є та буде пріоритетом діяльності Університету. В цьому році рішенням вченої ради Університету вчене звання доцента присвоєно 5 працівникам навчального закладу, крім того присвоєно звання та справи знаходяться на розгляді в МОН: 5 – на звання доцента, 4 – на звання професора, 1 – старшого наукового співробітника. Одним із пріоритнтних напрямків роботи коллективу є також сприяння подальшому формуванню курсантів, студентів та слухачів як соціально зрілих творчих особистостей, виховання їх морально, фізично та гармонійного здоровими із активною життєвою позицією. Слід зазначити, що все наведене вище - це загальні підсумки нашої роботи щодо виконання завдань з підготовки та післядипломної освіти фахівців для сфери цивільного захисту, за якими не завжди видно кропітку працю всього колективу, основним підсумком якої ректор вважає те, що колектив зміг впровадити у роботу принцип, що основними особами у навчальному процесі є курсант, студент, слухач з одного боку та викладач – з іншого. Не зупинятись на досягнутому – таке життєве кредо Університету!
V. 5-го листопада кафедрою мовної підготовки разом із курсантами ІV курсу факультету ОРС проведено захід, присвячений Дню української писемності та мови, та відкрито І етап конкурсу з української мови імені Петра Яцика. У читальному залі бібліотеки (вул. Баварська 7, корпус №1) відкрито виставку експонатів, що розповідають про історію української писемності (книги давні і сучасні, твори з автографами писемників-класиків, зразки вишивки з різних регіонів України).
Організатори виставки: Тамара Олександрівна Герус, Марія Василівна Микитюк. Також, кафедрою мовної підготовки проводиться конкурс творчих робіт курсантів та студентів УЦЗУ. Просимо подавати роботи (вірші, оповідання, гуморески, пісні та інші літературні твори) за адресою: вул. Чернишевського 94, кафедра мовної підготовки, Богдановій І.Є.; вул Баварська 7, корпус №1, викладацька кафедри мовної підготовки, Микитюк М.В.
VI. 10 листопада Уперше в системі МНС в Університеті цивільного захисту України здійснено випуск водолазів, верхолазів та матросів-рятівників Відтепер не тільки курсанти навчального закладу й працівники МНС, а й пересічні громадяни, що виявили бажання отримати відповідні робітничі професії за спеціальностями «Верхолаз», «Водолаз», «Дозиметрист», «Дезактиваторщик» і «Матрос-рятівник» та свідоцтва про закінчення спеціалізованих курсів, можуть це зробити в Університеті цивільного захисту України. Нагадаємо, що такі курси було відкрито у січні 2008 року. І вже здійснено перші випуски фахівців. На сьогодні професію «Водолаз» отримало 36 чоловіків, професію «Верхолаз» - 30, а матросами-рятівниками стало 20 бажаючих. На цей час на курсах навчаються 19 майбутніх водолазів та 20 верхолазів. Приємно зазначити, що три курсанти факультету оперативно-рятувальних сил також виявили бажання одночасно із своїм основним навчанням отримати професію «Верхолаз». Слід зазначити, що до Університету вже надходять перші відгуки про рівень теоретичної та практичної підготовки випускників курсів. Як констатують офіційні документи, підписані начальником Спеціального морського загону підполковником служби цивільного захисту Альбертом Романовичем Літвіним, випускники курсів сержант служби цивільного захисту Петро Смаль та молодший сержант служби цивільного захисту Сергій Могільний під час проходження служби на місці призначення виявили добрі знання та відмінну фахову підготовку на посадах старшого водолаза-сапера та водолаза-сапера відповідно відділення спеціальних водолазних робіт. Щоби стати професіональним матросом-рятівником або водолазом слід вивчити основні види рятувального і водолазного спорядження, вміло його використовувати. Тому випускники також отримують знання з основ фізіології, медицини, вони мають змогу надавати першу долікарьску допомогу. Сумна статистика свідчить, що протягом літнього сезону на харківських водоймах гине близько ста чоловік. Тому, на жаль, є смисл говорити про затребуваність таких професій. Вкрай актуальною та затребуваною виявилась і професія «Верхолаз». «Вміння працювати на висоті із застосуванням верхолазного спорядження і страхувальних засобів, - говорить викладач кафедри організації служби та підготовки, чемпіон України зі скелелазіння Валентин Сепавін, - надає широкі можливості як при роботі в підрозділах МНС, так і в інших галузях виробництва. Наприклад, на будівництві, під час забудови багатоповерхівок. Це особливо актуально в наш стрімкий час розвитку екстремальних видів спорту, при будівництві канатних магістралей на гірськолижних курортах, або при встановленні кондиціонерів, рекламних банерів, біг-бордів, сіті-лайтів, при оштукатурюванні фасадів споруд тощо. Все це повинні вміти наші випускники – майбутні верхолази». Сьогодні на випускників чекають сфери цивільного захисту та оперативно-рятувальних служб, сфери житлово-комунального господарства тощо.
VII. 11 листопада фахівці та курсанти 4-го курсу факультету цивільного захисту населення і територій Університету цивільного захисту України взяли участь у відкритому уроці, що пройшов у профільній загальноосвітній школі №36. Темою проведеного спільного заняття стало дотримання правил поведінки та дії школярів у разі виникнення надзвичайних ситуацій в школі. На даному заході були присутні директори загальноосвітніх шкіл Київського району м. Харкова. В ході заняття розглядалося питання щодо правил поведінки учнів та адміністрації навчального закладу у разі захоплення школи терористами. Учні разом з курсантами практично відпрацювали норматив щодо надягання протигазу, а також було відпрацьовано елементи надання першої медичної допомоги. На відкритому уроці був присутній начальник факультету цивільного захисту населення і територій полковник служби цивільного захисту Володимир Андронов, який зауважив, що саме такі спільні заняття перевіряють та якісно закріплюють знання учнів та вихованців Університету з основ безпеки життєдіяльності, вони є доцільними та результативними.
В ході заняття між школярами та курсантами було досягнуто повного розуміння, а сам захід пройшов у теплій та дружній атмосфері. До речі, фахівцями Університету цивільного захисту України та керівництвом профільної школи вже започатковані та успішно впроваджуються спільні соціально-виховні проекти „Школа безпеки”, „Медицина катастроф”, „Профорієнтаційна школа – соціально-орієнтовані технології”, „Я хочу бути рятівником”; акції „Вогнегасники на ялинці”, „Зроби життя безпечним” та інші. Продовженням цієї співпраці є тренінги під Всеукраїнським гаслом МНС „Запобігти, врятувати, допомогти”, на яких спільними зусиллями вчителів та курсантів, студентів УЦЗУ і формуються навички безпечної поведінки дітей.
VIII. 11 жовтня, напередодні Дня студента фахівцям та вихованцям Університету цивільного захисту України було подаровано раритетні видання XIX – XX століття. Такий безцінний скарб передала безкоштовно після смерті чоловіка дружина професора, доктора технічних наук , члена Міжнародної академії наук екології та безпеки життєдіяльності Михайла Георгійовича Дюженка. Юлія Інокентіївна, дружина відомого професора, зазначила, що її чоловік заповідав передати свою велику бібліотеку, що накопичувалась десятками років, тільки тим, хто справді потребує достатньо якісних знань з фундаментальних дисциплін, тим, хто по-справжньому хоче більш глибоко зануритись у наукову площину та прагне розширити свій кругозір. Передачу бібліотеки було здійснено 11 листопада у читальній залі Університету цивільного захисту України. Як зазначив син професора Михайло Михайлович, що приїжджав презентувати цінні томи, невипадково було обрано для передачі у спадок Університет, бо справді батько, Михайло Георгійович, був тісно пов’язаний із спеціалізованою вченою радою, що функціонувала в Університеті.
Взагалі, бібліотека вміщує 1,5 тисячі томів. За словами начальника кафедри фізико-математичних дисциплін Університету Валерія Мунтяна, бібліотека, в основному, насичена спеціалізованою літературою, тому має цінність для науковців навчального закладу. Проректор по роботі з персоналом полковник служби цивільного захисту Вадим Попов висловив велику подяку за переданий скарб, що буде тепер зберігатись відтепер у загальній бібліотеці, та вручив подячний лист від керівництва Університету. Раритетна колекція вміщує книги, датовані 1885 роком – «Исчисленію безконечно-малыхь» (збірник вправ), 1909 роком - «Прямолинейная тригонометрія» (для середніх навчальних закладів), 1915 роком – «Воспитаніє вніманія», 1930 – «Элементы дифференциального и інтегрального исчеслений», тощо. Також є оригінали творів зарубіжних класиків художнього слова. Знання – це скарб, а книга – джерело знань. Тож, передана бібліотека є безцінним скарбом, яку отримали науковці та вихованці Університету.
IX. Напередодні Дня працівників радіо, телебачення та зв’язку, 12 листопада, Університет цивільного захисту України радо зустрічав одну із „піонерів” вітчизняного телебачення, одну із перших телережисерів Жанну Прокофіївну Чайкіну. Конференц-зала Університету на півтори години перевтілилась на телевізійну студію, гостем якої і стала Жанна Прокофіївна. Курсантам випала нагода переглянути телевізійний фільм про історію зародження телебачення в Харкові, послухати цікаві розповіді про створення програм та випуск їх у телеефірах 50-70-их років двадцятого століття, саме в час зародження телебачення. Цікаві та курйозні історії викликали захоплення та жвавий інтерес у присутніх.
Але справжньою сенсацією для вихованців Університету цивільного захисту України стала екскурсія до справжнісінького телецентру, де зародилось і живе сьогодні обласне Харківське телебачення. На деякий час курсанти 5-го курсу факультету цивільного захисту населення і територій, слухачі курсу первинної підготовки факультету післядипломної освіти та слухачі магістратури поринули в атмосферу «відкритого ефіру». Слова «Внмание! Говорит и показывает Харьков!», що пролунали в ефірі 7 травня 1951 року, стали поштовхом для імітованого випуску «Новин» у студії «ОТБ» (обласного телебачення). Але цього разу ведучим став майбутній рятівник – сержант служби цивільного захисту Геннадій Петренко. «Охоплює почуття гордості, - ділиться п’ятикурсаник, - коли сидиш за пультом ведучого. Уявляєш тільки, що ти зараз на тому місці, звідки доходять до широкого загалу новини політики, суспільства, спорту...і ніяковієш...». Таку незвичайну екскурсію організувала та провела провідний фахівець відділення зв’язків з громадськістю та ЗМІ Лариса Кошеварова. Саме тут, на Харківському телебаченні, починалась її журналістська кар’єра. Лариса Василівна розповіла, що саме у Харкові з’явилась перша та єдина в країні телевізійна станція, сконструйована радіолюбителями. Тоді місто стало третім після Москви та Ленінграда, де стало «жити» телебачення. Вона поділилась своїми спогадами про те, які курйозні та непередбачувані ситуації траплялись у прямому ефірі, як готували випуски телепередач, як організовувались студійні інтер’єри. А от про технічне оснащення розповів Сергій Леонідович Черкасов, який працює на телебаченні з моменту його заснування.
X. 17 ноября очередную досрочную победу одержал перспективный легковес (до 61,2 кг) Валентин Головко - курсант 5-го курса факультета № 2. Бой проводился под эгидой К2 PROMOYHIN Его соперник Денис Верба смело бросался в атаку с размашистыми ударами, но Валентин все видел и без труда избегал неприятностей. Во втором раунде Головко сам стал действовать более решительно, и один из его ударов, пришедшийся в печень Вербы, который поставил точку в этом поединке. Это уже 5 победа Валентина на прфесиональном уровне!
XI. 19 листопада у спортивній залі на Баварській, 7 було проведено конкурсно-розважальну естафету між двома потоками первинної (курсової) підготовки під керівництвом підполковника Бєляєва В.Ю.Це команди “Рятівники Малібу” та “Козаки”. До складу жюрі увійшли: голова комісії - заступник начальника ФПО, підполковник Мозговий Г.О.; начальник навчально-методичного відділення ФПО підполковник Волков Д.М.; начальник відділення по роботі з персоналом майор Фомініченко Ю.А. та секретар старший лейтенант Юрченко О.О. Конкурс проводився у гумористичній формі і мав на меті трохи прикрасити та пожвавити трьохмісячне перебування хлопців та дівчат у стінах університету. Якщо свої розумові здібності і навички фахівця офіцери змушені доводити на практиці, то під час конкурсу вони мали виявити спритність, миттєву реакцію та увагу, проявити фантазію та імпровізацію. Командам було запропоновано 10 конкурсів, головним серед яких був – “Спритні рятівники”. Суть конкурсу полягала в тому, аби на швидкість і за всіма правилами вдягти ЗЗК. Жюрі вагалося, як виявити переможця серед двох претендентів. Але завжди дотепний підполковник Мозговий Г.О. запропонував додаткові умови (дістатися наміченої цілі з вантажем у вигляді стільця), аби остаточно довести глядачам, чий ЗЗК був удягнений за всіма правилами. Варто зазначити, що вперше проведений захід між молодими офіцерами, був сприйнятий з ентузіазмом і захопленням. Глядачі (серед яких були офіцери курсу перепідготовки та підвищення кваліфікації підполковника Іващенка С.В. та працівників ФПО) сприйняли програму оптимістично і виявили бажання зробити цей захід традиційним. І хоча наприкінці програми було помітно втому наших героїв (адже деякі з них щойно змінилися з наряду), вони з честю і гідністю провели змагання до кінця.
За оцінками компетентного жюрі перемогу здобула команда “Козаки”, девізом якої й було вищезгадане гасло: “Козацькому роду нема переводу”. У нагороду вони отримали торт, а переможена команда підсолодила смак поразки цукерками.
XII. Уже вшосте Університет цивільного захисту України обирає найкмітливішу, найерудованішу, найпривабливішу, що достойна звання «Міс Університет 2008». Так, 20 листопада таке право виборювали 8 чарівних претенденток нашого студентства та, приємно зазначити, курсантства. Адже цього року вперше за всю історію проведення традиційного конкурсу участь у ньому взяла курсантка 2-го курсу факультету цивільного захисту населення і територій університету Юлія Авєріна. В цьому році вона присягнула на вірність рідному народові і визначила для себе всю відповідальність та почесність обраної справи. Тендітна, врівноважена, із великими блакитними очима, мужня дівчина - готова витримати всі труднощі курсантського життя, буденність, злети та падіння. «Весь курс допомагав мені у підготовці до конкурсу, - ділиться Юлія. – Особливо важкуватим виявився перший етап – візитка...Потрібно було достойно себе представити. Вірш, що я декламувала про себе, якось тривалий час не складався, але я дуже старалась і вважаю, що це в мене вийшло...». Цей конкурсно-розважальний захід було присвячено Міжнародному дню студента. Приємно зазначити: щороку такий красивий масштабний захід зазнає певних змін на краще, динамічно прогресує та удосконалюється. Гості чарівного конкурсу змогли побачити професіонально вишукану поставу, неперевершену гру акторів, задіяних між етапами конкурсу, майстерно розкриті здібності учасниць, естетично та художньо завершено оздоблену сцену. Глядачі немов поринули у світ справжнього пригодницького фільму «Гардемарины, вперед!» і разом з його головними героями французом де Брильї та курсантами Навігацької школи Олександром Бєловим, Олексієм Корсаком та Микитою Олєнєвим помандрували на пошуки тієї чарівної красуні, в яку повинен закохатись француз. Право бути таким «скарбом», аби від’їхати до Франції, і виборювали чарівні претендентки університету. Здавалося б, незвичайною є традиція обирати королеву краси в такому навчальному закладі, що готує спеціалістів суворої і вкрай небезпечної професії – рятівників. Але і тут спрацьовує усталене ствердження „Красота врятує світ”, і тут є справжні цінителі жіночої вроди. Беззаперечно, потяг до прекрасного формує у людини тільки позитивні якості та позитивні емоції. Конкурс складався з чотирьох турів. Перший, традиційно – візитка учасниць. Кожна з претенденток повинна була якомога детальніше та повніше представити себе, свої уподобання та життєве кредо. А також розкрити секрети планів на майбутнє. У другому етапі, яке було домашнім завданням, учасниці демонстрували свої відеороліки «Я та мої друзі». Третій тур, традиційно, визначив творчі здібності конкурсанток. Він, мабуть, був найцікавішим. Дівчата представляли свої вокальні та танцювальні дані, ерудованість і жіночість, граціозність та кмітливість. Четвертий тур виявив професійне виконання учасницями дефіле у вечірньому вбранні, люб’язно наданих модельним агентством PRADA. Взагалі, всі учасниці показали добру підготовленість, прекрасно виступили, проявивши надзвичайну майстерність, тому компетентному журі, яке очолила начальник кафедри прикладної психології полковник служби цивільного захисту Ліна Перелигіна, прийшлося дуже важко у виборі найталановитішої та найдостойнішої. І все ж таки конкурс є конкурс. Як зазначила Ліна Анатоліївна: «Такі конкурси справді сприяють вихованню прекрасного та зародженню доброго. Всі конкурсантки показали свою неабияку майстерність та творчість. Щодо мене, то я гублюсь, кому віддати перевагу, але зробити це потрібно». Перед конкурсом на внутрішньому сайті університету було розміщено візитку та фото кожної учасниці, аби всі бажаючі мали змогу проголосувати за обрану красуню. Так от, титул «Міс INTERNET» було віддано студентці 1-го курсу соціально-психологічного факультету Тетяні Боровенській, титул «Міс Привабливість» дістався студентці 2-го курсу факультету підготовки фахівців цивільного захисту Осиновик Ірині, а «Міс Екстравагантність» - студентці 1-го курсу того ж факультету Шаптала Оксані. Титул «Міс Чарівність» виборола студентка 3-го курсу факультету підготовки фахівців цивільного захисту Новікова Оксана, а «Міс Елегантність» - курсантка 2-го курсу факультету цивільного захисту населення і територій Авєріна Юлія, «Міс Шарм» – студентка 1-го курсу факультету підготовки фахівців цивільного захисту Панова Вілена. Другою „Віце-міс Університет” стала студентка 3-го курсу факультету підготовки фахівців цивільного захисту Бондаренко Ксенія, першою „Віце-міс Університет» – Тетяна Боровенська, їм було вручено цінні подарунки. А от титул „Міс Університет” отримала студентка 3-го курсу соціально-психологічного факультету Юлія Данільченко, якій ректор університету вручив мікрохвильову піч. Слід зазначити, що всі конкурсантки були нагороджені цінними подарунками.
XIII. 24 листопада Університет цивільного захисту України – в п’ятірці кращих та найпомітніших вищих навчальних закладів Харківщини. Рейтинг регіонального щотижневика „Газета по-харьковски”. Як повідомила прес-службі Університету цивільного захисту головний редактор видання „Газета по-харьковски...” Євгенія Цинклер, міні-рейтинг складали журналісти „Газети...” за особистої ініціативи, колегіально, керуючись кількістю статей в „Газеті...” за останні два роки, в яких розповідалось про життя студентів (курсантів) навчальних закладів першої столиці, навчально-виховний процес та наукові здобутки вишів. Рейтинг учбових закладів Харкова „акули пера” щотижневика провели за пятьма номінаціями: наймасштабніший вищий навчальнйи заклад – Харківський національний університет імені В.Каразіна; найпрестижніший – Харківська національна юридична академія імені Ярослава Мудрого; найміжнародніший – Харківський національний медичний університет; найперспективніший – Харківський державний технічний університет будівництва та архітектури. Університет цивільного захисту України перевершив всі ВУЗи Слобожанщини своєю активністю і став найактивнішим вищим навчальним закладом Харківщини. Євгенія Цинклер зауважила, що за останні два роки провідний Університет МНС, який готує для країни рятівників та працівників служби цивільного захисту, став помітним у ЗМІ. Інформації про діяльність УЦЗУ багато не тільки на шпальтах „Газети по-харьковски”, але й в цілому, по країні. Головний редактор каже, що увага журналістів щодо діяльності Університету цивільного захисту зосереджується не стільки на учбовому процесі, як на виховному. Всі акції, заходи та проекти, які впроваджуються Університетом і до них залучаються ЗМІ, соціально-корисні, помітні і зрозумілі. УЦЗУ постійно розважає своїх курсантів, студентів, мешканців та гостей Харкова різноманітними заходами. То ялинки вогнегасниками прикрашають до Нового року, то вчать дівчат бути сміливими і запам’ятати 8 правил із самооборони , а хлопців-рятівників - танцювати бальні танці, то якісь незвичайні перегони влаштують, та багато-багато іншого цікавого та несподіваного. І переможці в Університеті теж нестандартні, дивується пані Цинклер. Скажімо, на жовтневому турнірі з гирьового спорту перемогу отримала тендітна дівчина Олена Меркулова. З кількості реальної користі, яку отримує Харківщина, Університет цивільного захисту України теж попереду інших вишів Слобожанщини. Курсанти УЦЗУ пожежі гасять, виїжджають на ліквідацію наслідків надзвичайних ситуацій, надають потерпілим не тільки фізичну, першу медичну, але й психологічну допомогу. А зараз Університет планує підключитися до підготовки Харкова до Євро-2012, підкреслила Євгенія Цинклер.
XIV. 22 листопада вихованці Університету цивільного захисту України взяли участь у ритуальних заходах щодо 75-их роковин Голодомору. ....Свічка, що ніколи не згасне в українській душі...Напередодні 75-их роковин Голодомору 32-33-іх років курсанти факультету цивільного захисту населення і територій Університету цивільного захисту України впорядкували історичний пам’ятник – монумент пам’яті жертвам страшних подій. Він символізує українську родину: жінка молить Бога дати родині вижити, батько уособлює боротьбу, а діти – символ безсмертя України та її майбутнє. Історичну пам’ятку, що розташована на пагорбі в Черкаській Лозовій Харківської області, відкрив 19 листопада сам Президент України Віктор Ющенко. Зокрема, він зазначив: «Чому це відбувалося на українських землях, де господарювали самі українці. Чому тут стояли люди із простягнутою рукою. Ця трагедія сталася тут, і вона була проти нашої нації». Слухачі магістратури Університету також взяли участь у мітингу пам’яті жертвам Голодомору 32-33-іх років у Молодіжному парку. У колоні ритуальної процесії вони пройшли до площі Незалежності. Саме там всі присутні прослухали звернення Президента України до українського народу. Разом із всіма харків’янами слухачі магістратури запалили Свічку Пам’яті. У Харкові у кожному вікні 22 листопада горіла свічка в пам’ять про дітей, батьків, матерів, що загинули від голоду.
XV. 30 листопада в Українському культурному центрі «Юність» відбувся IX обласний фестиваль гумору та сатири «Шельменко вітає», де вперше взяв участь танцювальний колектив Університету цивільного захисту України «Flame» під керівництвом Віктора Кульбакіна. Успішно пройшовши відбірковий тур, колектив виборов право на виступ у гала-концерті фестивалю. Слід зазначити, що за перемогу боролися творчі колективи різних жанрів мовного, пісенного, театрального, танцювального. На незвичайний гумористичний фестиваль приїхали учасники з різних куточків України. Колектив «Flame» на розсуд компетентного журі та глядачів представив жартівливу композицію «Сільський Казанова». Голова журі – член національної спілки письменників України, лауреат премії журналу «Перець» Володимир Субота особливо визначив тематичну витримку, логічну завершеність представленого номера та неперевершену майстерність учасників танцювального колективу. Cаме ці чинники спричинили отримання «Флеймом» 3-ого місця за краще виконання творів гумору і сатири. До речі, «Flame» - в перекладі з англійської мови – полум’я. Щось гаряче, енергійне, вируюче… Таким танцювальний колектив представ і запам’ятався присутнім фестивалю. Слід зауважити, що «Flame» є призером Міжнародного фестивалю мистецтв «Кимерійські зорі 2007», переможцем фестивалю-конкурсу «Студентська весна – 2008», дипломантом відкритого Харківського конкурсу балетмейстерів 2008 року. І це – не остання перемога наших танцюристів. Як зазначив директор УКЦ «Юність» Олександр Гава: «Такі колективи потрібні Харкову. Вони формують піднесений і позитивний дух громадян, забезпечують моральне задоволення, створюють доброзичливу душевну ауру». Олександр Васильович запросив «Flame» до подальшої співпраці у творчих заходах культурного центру .
ГРУДЕНЬ
І. 5 грудня слухачі магістратури Університету цивільного захисту України спільно з кафедрою наглядово-профілактичної роботи та дізнання, яку представляла старший лейтенант служби цз Ольга Островерх провели заняття з учнями середньої школи №129. Темою занять було закріплення знань школярів з основ безпеки життєдіяльності, а також перевірка знань з правил пожежної безпеки, навчання діям при виникненні надзвичайних ситуацій, що було наочно представлено слухачами магістратури. В ході проведення занять найбільшу активність проявили учні 2-х, 4-х та 7-х класів. Цікаво, що учні 2-х класів, не дивлячись на свій вік, а також «вік комп’ютерних технологій», знають різні причини виникнення пожежі та деякі загальні правила щодо поводження при виникненні пожежі. Учні 4-х класів упевнено відповідали, що таке пожежа і які її наслідки. Наприклад, Кирило М., 9 років: «Паніка під час пожежі – приводить до людських жертв, тому не потрібно панікувати, викликати пожежну охорону та спокійно слідувати до виходу». Тетяна В. 9 років : «Дим легший за повітря, і він завжди буде підніматися вгору, а повітря - вниз, і щоб вийти із задимленого приміщення потрібно опуститися якомога нижче до підлоги і слідувати до виходу». Щодо учнів 7-х класів - вони вже більше знають про пожежну безпеку, тому що згідно із шкільною програмою з ними проводяться заняття з правил пожежної безпеки. Виступи слухачів магістратури викликали жваві дискусії, і в цей момент учні немов перетворювалися в один великий «генератор питань». Проте, для слухачів магістратури, завдяки їх практичному досвіду та знанням, отриманими в Університеті цивільного захисту України, не було важких питань. А бойовий одяг викликав захоплення і з іскрою радості, всі як один, учні міряли його. Приємно було й те, що учні підходили й цікавилися умовами вступу до Університету. Загалом, поставлена мета була досягнута. І, як підтвердженням тому, висловлювання учнів між собою, під час перерви про бажання стати «Рятівником!»
II. З 1 до 6 грудня делегація від МЧС України, до складу якої увійшов ректор Університету цивільного захисту України генерал-лейтенант служби цивільного захисту Володимир Садковий, відвідала муніципальний навчально-методичний Центр з перепідготовки і Школу з підготовки спеціалістів пожежно-рятувального профілю міст Сундсваль та Тімри.
Такий візит було здійснено у рамках проекту співробітництва «Україна – НАТО». Уже в січні планується приїзд представника від міста Сундсваль до Університету цивільного захисту України та ГУ МНС України в Харківській області для перемовин про більш тісне співробітництво та обмін досвідом. Делегацією у ході візиту було відвідано практичні заняття, де відпрацьовувались надзвичайні ситуації з ліквідації наслідків дорожньо-транспортних пригод, ліквідації наслідків повені та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій на об’єктах з хімічно небезпечними речовинами. Як зазначив ректор Університету, саме ці три питання є найбільш актуальними не тільки в нашій державі, а й далеко за її межами. «Навчально-методичний центр, - зазначає Володимир Петрович, - протягом двох років готує пожежних-рятівників. Слід зазначити, що майже щодня слухачі – майбутні спеціалісти – мають практично відпрацьовувати теоретичний матеріал. Після закінчення Центру фахівець повинен обов’язково протягом п’яти років закріпити практично отримані знання, набуті навички у підрозділах пожежної охорони. В травні – червні наступного року ми плануємо візит наших викладачів до братньої за родом діяльності країни». До речі, Університет цивільного захисту України вже має тісні міжнародні відносини із спорідненими навчальними закладами Російської Федерації, Чехією, Польщею, Угорщиною, Німеччиною.
III. 4 грудня делегація Університету цивільного захисту у складі начальника кафедри пожежної тактики та аварійно-рятувальних робіт полковника служби цивільного захисту Аветісяна В.Г. та начальника кафедри організації служби та підготовки полковника служби цивільного захисту Безуглого О.Є. взяла участь у роботі міжнародної науково-практичної конференції „Актуальные вопросы образовательной и инновационной деятельности в образовательных учреждениях МЧС России. Опыт, проблемы, перспективы”, яка проводилась в „Академии Государственной противопожарной службы МЧС России” (м. Москва). Протягом візиту представники університету ознайомились із матеріальною базою академії, взяли участь у роботі секції „Образовательные учреждения МЧС России, образовательные учреждения УМК «Пожарная безопасность»”.
IV. 11 грудня в Університеті цивільного захисту України відбулися урочистості з нагоди Дня вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Клуб навчального закладу радо відкрив двері шанованим гостям. Серед них були не тільки працівники Університету, а й запрошені. У кожній людській душі той трагічний день, коли сталася Чорнобильська трагедія, відізвався тривожним зойком, відчуттям біди, невизначеності майбутнього... Своїми спогадами поділились ліквідатори наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Володимир Палюх, Андрій Чернуха, Віталій Христенко, Олександр Тімченко, Іван Олексенко, Сергій Кулаков, Микола Кулєшов, Юрій Сенчихін, В’ячеслав Мірошніченко, Валерій Єлізаров, Олексій Микиша, Сергій Душечкін, Едуард Пащенко, Ігор Васильєв, Олексій Лобов, Олександр Дугін були заохочені керівництвом МНС України, міста та навчального закладу. У ці дні, віддаючи данину пам’яті, ми низько схиляємо голови перед тими, хто усвідомлено і жертовно віддав своє життя і виконав свій найвищий синівський борг перед рідною землею і народом, зупинивши катастрофу, і віддаємо данину живим.
V. 16 грудня відбулось відкриття кімнати Ради студентського самоврядування на яке було запрошено ректора університету генерал-лейтенанта служби цивільного захисту Садкового Володимира Петровича, проректора по роботі з персоналом Попова Вадима Михайловича.
Кімната ради студентського самоврядування забезпечена меблями, 3 комп’ютерами, які підключені до локальної сітки університету та Інтернету, стендами які сприяють профорієнтаційному та патріотичному вихованню студентів факультету. Крім цього, зібрана та висвітлена на стендах інформація про місця можливих навчальних практик (стажувань) на базі різних організацій та підприємств України, а також інформація про кращих випускників останніх 3 років, які служать або працюють за фахом.
VI. 19 грудня в актовій залі МНС України відбувся прийом Міністром Володимиром Шандрою кращих спортсменів системи МНС за підсумками спортивно-масової роботи 2008 року. На прийом прибуло 35 кращих спортсменів з усіх регіонів України як з числа курсантів, так і з числа офіцерів. Наш університет представляли неодноразові чемпіони та призери змагань різних рівнів. До їх числа увійшли Михайло Богданов, викладач кафедри фізичної підготовки, Роман Хмелюк, командир навчального взводу, Валентин Головко, курсант 5-го курсу факультету оперативно-рятувальних сил, Олександр Хмелюк, курсант 3-го курсу факультету цивільного захисту населення і територій, Роман Бахтін, курсант 3-го курсу факультету цивільного захисту населення і територій, Єльдар Мамєдов, курсант 2-го курсу факультету оперативно-рятувальних сил, Ігор Гайдуков, курсант 2-го курсу факультету цивільного захисту населення і територій, Олена Меркулова, студентка 3-го курсу факультету підготовки фахівців цивільного захисту, Олена Сердюк, методист експертного науково-дослідного сектору. За виявлення старання, особистий внесок та розвиток фізичної культури і спорту, особисті досягнення під час проведення змагань, створення позитивного іміджу МНС в Україні та за її межами всі спортсмени були нагороджені Почесними грамотами Міністерства МНС України, врученими особисто Міністром МНС України Володимиром Шандрою.
VII. 24 грудня в Університеті цивільного захисту України стартував соціальний медіа-проект „Віра. Надія. Любов. Або один день із життя лікарів та рятівників”. Цей корисний захід було започатковано й проведено напередодні Новорічних свят з метою запобігання побутовим пожежам та травмам від піротехнічних розваг. Новорічні свічі, фейєрверки та петарди, як відомо, - традиційні святкові забавки. Проте дуже часто вони призводять до несприятливих побутових або непередбачуваних, що виникають у побуті, невиробничій сфері, які становлять загрозу життю та здоров’ю людей, а також до матеріальних збитків.
Саме про це йшла мова на зустрічі із лікарем-комбустіологом Харківського опікового центру міської клінічної лікарні швидкої та невідкладної допомоги, Заслуженим лікарем України Валерієм Кімом та кандидатом медичних наук, головним обласним комбустіологом Григорієм Олійником. Внаслідок пожеж та надзвичайних ситуацій громадяни, як правило, із «рук» рятівників потрапляють до лікарів саме опікових центрів та спеціалізованих лікарень. І тут медична допомога та „чародійство” комбустіологів повертає до життя людей після уражень шкіри та внутрішніх органів вогнем, електричним струмом, хімічними речовинами, окропом тощо. Кульмінацією заходу стало несподіваний для присутніх візит врятованих лікарем Валерієм Кімом людей. Семирічна Мадіна Рахматіллаєва, що прийшла подякувати «чародійнику» опікового Центру за врятовані частини тіла, дарувала не тільки квіти, а й «застерігала» всіх бути обережними із киплячою рідиною. Так сталося, що випадково мати вилила на неї киплячу олію. Вся родина самотужки боролася за її життя, але хеппі-енд стався лише після того, як до справи взялися медики. Серед врятованих була й наша колега начальник Центру Пропаганди ГУ МНС України в Харківській області Інна Шукшина. Вона потрапила до опікового Центру внаслідок променевого опіку і говорить, що лікар Кім робить неможливе. Присутні мали змогу переглянути відеоматеріали проведення унікальних операцій із особистого архіву лікарів. «У перспективі, - ділиться своїми думками заслужений лікар України Валерій Кім, - зустрічатися із вихованцями Університету, аби мати можливість убезпечити їх життя та їхніх близьких від непередбачуваних ситуацій у побуті та на виробництві. Передати ті знання та досвід вихованцям рятувального навчального закладу, що, можливо, знадобляться їм при наданні першої медичної та психологічної допомоги під час ліквідації наслідків пожеж, ураження електрострумом тощо». «Із цієї зустрічі, - ділиться своїми враженнями Сергій Михайлюк, курсант 5-го курсу факультету оперативно-рятувальних сил, я і, сподіваюсь, не тільки я, виніс багато корисного. Вразили мене відеокадри про постраждалих людей. Думаю, що в моїй подальшій службовій діяльності у гарнізоні я використаю ті знання, що почерпнув від шанованих практиків. Сподіваюсь на подальші такі корисні та пізнавальні зустрічі». Так, при роботі рятівника основним правилом є не нашкодити постраждалим внаслідок надзвичайних ситуацій. Саме це є головним чинником тих, хто обрав небезпечну, але благородну професію та за життєве кредо - «Запобігти, врятувати, допомогти».
VIII. 25 грудня у приміщенні художнього музею відбувся традиційний щорічний фестиваль «Жінка року 2008». Такий захід Управління у справах сім’ї, молоді та спорту Київської районної у місті Харкові ради проводить уже втретє. Метою фестивалю є підвищення соціального статусу жінки у сучасному суспільстві. Серед дванадцяти номінацій, визначених умовами фестивалю, були дві номінації «жінки – працівниці освіти ВНЗ І – IV рівнів акредитації” та «жінки – працівниці охорони здоров’я», в яких отримали Дипломи Інна Герасименко, викладач кафедри соціальних та гуманітарних дисциплін університету, та Олена Зелінська, фельдшер медичного пункту медичної служби університету. Активну участь у заході взяли також магістри управління навчального закладу. Приємно зазначити, що в основному серед 24 вишів Харківщини переможницями у номінаціях фестивалю стали представниці Університету цивільного захисту України, Харківського державного технічного університету будівництва та архітектури, Національної юридичної академії ім. Ярослава Мудрого. Після урочистого нагородження відбувся святковий концерт для всіх присутніх.
IX. 22 до 26 грудня на базі факультету післядипломної освіти Університету цивільного захисту України працівники кадрових апаратів ГУ МНС України в областях підвищували свій професійний рівень. Тридцять п’ять кадровиків проходили курси підвищення своєї кваліфікації за спеціальною програмою, до якої увійшли питання повсякденного забезпечення діяльності органів та підрозділів цивільного захисту щодо проходження служби. «У зв’язку з переходом на суттєво нові умови проходження та комплектування служби, - говорить головний фахівець відділу комплектування служби цивільного захисту Департаменту кадрової політики МНС України підполковник служби цз Ярослав Кондауров, - на сьогодні система кадрової політики зазнала значних змін, тому проведення таких курсів стало просто необхідним. Потрібно було обговорити наші нагальні питання, з’ясувати нові напрямки роботи кадровиків в областях у зв’язку із переходом на контрактну форму проходження служби, змінами в інструкції про порядок атестації, звільнення зі служби та багато інших злободенних питань. Та й керівні нормативні документи, якими ми керуємось вже десять років, вкрай застаріли. Як на мене, сьогодні такі курси виправдовують себе, адже люди поїдуть на місця роботи із певними роз’ясненнями та усвідомленням правильності своєї діяльності». Одночасно із теоретичним матеріалом, що подавався на курсах з урахуванням останніх змін у чинному законодавстві, слухачі мали можливість набути й практичних навичок. «Кадрова робота, - наголошує заступник проректора по роботі з персоналом полковник служби цз Лідія Маліновська, - це, перш за все, робота з людьми. Повсякдення, кропітка. Тому неспроста, реалізуючи тематику спеціальної програми проведення курсів підвищення кваліфікації для такої категорії слухачів, було включено соціально-психологічний тренінг «Професіонал», що провела науково-дослідна лабораторія екстремальної та кризової психології університету. Тренінг допоміг розкрити особистісні та ділові якості працівників кадрового апарату системи МНС, а також сформувати навички роботи з людьми.
Слухачі отримали свідоцтва як про проходження тренінгу, так і про підвищення свого професійного рівня». До речі, головним розробником спеціальної програми, за якою пройшло навчання кадровиків, і була Лідія Тимофіївна. Програму підтримало та ухвалило МНС України. «Хотілося би, - ділиться своїми враженнями начальник відділу комплектування служби в АР Крим капітан служби цз Владлен Галітко, - аби такі заняття проходили не менше 10 днів. Багато було теорії, а от часу на практику залишилось малувато. Як на мене, то такі збори мають бути виїзними, в різних областях. Це сприяло би більш тісному співробітництву». За словами старшого інспектора відділу по роботі з персоналом Голосіївського РУ ГУ МНС України в місті Києві капітана служби цз Віктора Ярмоли, за шістнадцять років його професійної діяльності такі курси він відвідав уперше. Віктор Анатолійович висловив побажання, щоби працівники всіх категорій кадровиків від начальника до молодшого інспектора мали змогу проходити курси підвищення свої кваліфікації, від цього кожна область тільки виграє, бо обмін досвід – то є велика підмога у службовій діяльності. Курси закінчились, але залишили по собі непідробні позитивні враження, почерпнуті «родзинки», корисне й пізнавальне для успішної діяльності кадровиків. «Перші курси пройшли, - говорить проректор по роботі з персоналом полковник служби цз Вадим Попов, - люди поїдуть на місця з більшим обсягом знань в кадрових питаннях, і на нарадах поділяться набутим досвідом.
Сподіваємось, що на проведення наступних занять було відведено вдвічі більше часу, так як питання проходження служби дуже специфічні і потребують тривалого обговорення та обґрунтування» .
